На Рівненщині є місце, де каміння поводиться зовсім не так, як звикли бачити люди. Замість хаотичних брил – десятки рівних багатогранних колон, які щільно туляться одна до одної, наче хтось навмисно виклав їх у велетенський кам'яний орган. Вони настільки правильні за формою, що важко повірити у природне походження цього дивовижного ландшафту. Але жоден архітектор тут не працював: ці кам'яні велетні – слід вулканічної стихії, яка вирувала на території сучасної України сотні мільйонів років тому.
Про Базальтові стовпи на Рівненщині, які є одним із найдивовижніших геологічних об'єктів України, розповідає Voxorium.
Базальтові стовпи на Рівненщині з'явилися завдяки вулкану, який вирував тут сотні мільйонів років тому.
Розташовані стовпи в Рівненському районі, поблизу сіл Берестовець, Іваничі та Базальтове. Останнє до 1939 року називалося Яновою, або Івановою, Долиною. Тут створено геологічний заказник «Базальтові стовпи», і це місце часто називають архітектурним твором природи. Щільні ряди колон вражають своєю монументальністю й майже геометричною досконалістю.
Як давній вулкан створив ідеальні шестигранники
Колись на цій території відбувалося виверження вулкана. Розпечена лава розтікалася, а потім повільно охолоджувалася. Під час охолодження вона зменшувалася в об'ємі й розтріскувалася рівними тріщинами, які й утворили окремі стовпи. Геологи пов'язують ці базальти з давнім вулканізмом, що відбувався, за оцінками, понад пів мільярда років тому.
До 30 метрів заввишки: чим особливі базальтові стовпи
Найцікавіше в цих стовпах їхня форма. У перерізі вони мають від чотирьох до восьми граней, але класичними вважаються шестигранні. Товщина колон сягає до одного метра двадцяти сантиметрів, а висота до тридцяти метрів. Подібні утворення є лише в небагатьох місцях світу: їх порівнюють із вулканічними краєвидами Італії, Ісландії чи Гавайських островів.
Перстень польського короля і кам'яні брили для Олики
З відкриттям базальтів пов'язана красива легенда. Розповідають, що колись на цьому місці польський король Ян Казимир загубив перстень. Поспішаючи, він позначив місце хрестом на камені, щоб пізніше відшукати згубу. Персня так і не знайшли, але навколо побачили диво: з-під землі визирали кам'яні стовпи. Ще в XVII столітті звідси почали возити кам'яні брили на будівництво костелу в Олиці.
Янова Долина: як базальт перетворив селище на промисловий центр
Промисловий видобуток почався значно пізніше. Довгі століття примітивні знаряддя не дозволяли добувати твердий базальт ефективно. Лише у 1928 році польський уряд звернув увагу на ці багатства й вклав у край величезні кошти. Тут проклали дев'ятнадцять кілометрів залізниці до Костополя, збудували близько сотні будинків для працівників кар'єрів, а базальт возили баржами по річці Горинь.
Селище Янова Долина швидко розвивалося. Тут видавалася власна газета, діяли громадські й спортивні товариства, будувався аеродром, а до сусіднього села проклали навіть спеціальну дорогу для велосипедистів. Для тогочасної Волині це було сучасне промислове містечко, яке жило каменем.
Базальт із Рівненщини розійшовся дорогами Європи
Базальтову бруківку з Рівненщини використовували для доріг. Кажуть, що по чорному базальту з Іванової Долини й досі ходять мешканці польських міст, а під асфальтом багатьох волинських доріг лежить саме цей камінь.
