На 93-му році життя помер український письменник-шістдесятник, заслужений діяч мистецтв України та почесний громадянин Луцька Йосип Струцюк. Він залишив по собі понад 60 поетичних, прозових і драматичних книжок, працював у журналістиці, театрі та кіномистецтві, а також багато років присвятив громадській і культурній діяльності на Волині.
Про непоправну втрату повідомили у Волинській обласній організації Національної спілки письменників України.
«Волинська обласна організація НСПУ глибоко сумує з приводу непоправної втрати – смерті одного з Патріархів сучасного українського професійного художнього Слова, письменника Йосипа Струцюка й висловлює щирі співчуття родині покійного. Світла пам'ять Митцеві!» – йдеться у повідомленні.
Дитинство, депортація та переїзд на Волинь
Йосип Струцюк народився 17 липня 1934 року в українському селі Стрільці на Холмщині. 1 листопада 1944 року разом із батьками його депортували до села Новослобідка Запорізької області.
У червні 1946 року родина, рятуючись від голоду, переїхала на Волинь – у село Глинище, яке нині має назву Ужова, на території Рожищенського району.
Майбутній письменник навчався у Глинищенській початковій та Копачівській семирічній школах. Згодом працював у тракторній бригаді й паралельно відвідував Рожищенську вечірню середню школу робітничої молоді.
У 1958 році закінчив Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки. Після цього вчителював у середній школі села Білосток поблизу Торчина, працював науковим співробітником Колодяжненського музею-садиби Лесі Українки та Волинського краєзнавчого музею.
Також Йосип Струцюк працював у місцевих газетах, був старшим редактором Волинського обласного Будинку народної творчості, режисером народної самодіяльної кіностудії «Джерела» Ківерцівського районного будинку культури та очолював обласну молодіжну літературну студію «Лесин кадуб».
Понад 60 книжок і робота в кіно
Першу поетичну збірку Йосипа Струцюка – «Освідчення» – видали у 1965 році. Членом Національної спілки письменників України він став у 1970-му.
Серед його книжок – «Засвідчення» (1969), «Досвідчення» (1982), «Поезії» (1984) та багато інших. Загалом творча спадщина письменника налічує понад 60 поетичних, прозових і драматичних видань. Його твори перекладали польською, білоруською та російською мовами.
Окреме місце у творчості митця посідала музика. Він співпрацював із відомими українськими композиторами, зокрема Анатолієм Кос-Анатольським, Олександром Білашем та Анатолієм Пашкевичем. Крім того, збирав і впорядковував до друку холмські та підляські народні пісні – загалом кілька сотень творів.
Йосип Струцюк працював і в кіномистецтві: за його сценаріями та режисурою створили близько десяти кінофільмів. Зокрема, на телебаченні демонстрували стрічку про Холмщину «Ти незгасна, зоре ясна». Деякі його фільми відзначили на республіканських, всесоюзних та міжнародних кіноконкурсах.
Громадська діяльність і визнання
Йосип Струцюк був одним із ініціаторів створення громадсько-культурного товариства «Холмщина» та багато років обіймав посаду заступника голови цього об’єднання. Також очолював Волинську крайову організацію Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
Письменник був першим лауреатом літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського, лауреатом Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка 2019 року, заслуженим діячем мистецтв України та Почесним громадянином Луцька.
Світла пам’ять Митцеві!
Редакція сайту новин Волині «Конкурент» висловлює співчуття рідним і близьким.
