За інформацією: Суспільне Херсон.
У одному з просторів ГО «Центр Змін Поступ» діти молодшого віку грають у розвивальну гру. Суспільне Херсон
Розкажіть детальніше про заходи для дітей
Є спортивні — це у нас карате, самозахист, вільна боротьба, циркова акробатика. Далі мистецтва різного напрямку — живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво. Освіта — англійська мова, українська мова, цифрова грамотність, робототехніка і LEGO.
Як ми орієнтуємося, які секції цікаві, а які нецікаві? Тут два фактори. Перше — це запит, який надходить від батьків. І друге — це знову ж таки те, що цікаве для дітей, бо ми бачимо, яка кількість дітей записується в ту чи іншу секцію. І якщо є, наприклад, запит на ту чи іншу активність, ми створюємо там за можливості додаткові групи.
Але є велика проблема для нас — знайти у Херсоні фахівців, які можуть проводити заняття чи працювати в наших проєктах. Інколи маємо ідеї та можливості для нових активностей, але не можемо знайти тренера або викладача.
Також є обмеження з приміщеннями. Не всі заняття ми можемо проводити, тому що наші простори не завжди підходять для певних видів активностей.
Тренування з бойових мистецтв. Суспільне Херсон
Що означає соціалізація дітей для Херсона, враховуючи, що діти живуть в умовах війни, що навчання є дистанційним ? Які найбільші потреби дітей?
Коли три роки тому разом із Наталією Шатіловою ми створювали простір «СВОЄ», головною метою була соціалізація дітей. Через війну багато дітей роками не відвідують школу чи дитячий садок, не мають звичного спілкування з однолітками та групових занять.
Тому ми хотіли створити місце, куди діти могли б приходити, спілкуватися, знаходити друзів і займатися тим, що їм подобається. Це допомагає їм відчувати себе частиною спільноти та повертатися до більш звичного життя.
Водночас ми працюємо з жінками, в тому числі й з матусями. Для них це можливість трохи перепочити, поки діти зайняті цікавими заняттями, спілкуються з однолітками й не залишаються вдома на самоті.
Бували випадки, коли діти, які кілька років навчалися в одному онлайн-класі та бачилися лише через екран, вперше зустрічалися у нашому просторі. Тоді вони дивувалися: «Так ми ж в одному класі вчимося!».
Навчання основам робототехніки у дитячому просторі. Суспільне Херсон
Які активності відвідують жінки?
Жінки ходять на все. Причому різного віку. Спочатку ми запустили курс із самозахисту для жінок. Згодом з’явилися заняття з фітнесу, а потім курси англійської мови для різних рівнів підготовки. Одні жінки починали вивчати мову з нуля, інші хотіли поновити знання, які колись отримали у школі.
Також популярними стали заняття з цифрової грамотності. На них навчають усьому: від базового користування комп’ютером і смартфоном до роботи в сучасних програмах. Зокрема, зараз жінки можуть пройти двомісячний курс із Canva Навчальна програма, яка допомагає опанувати популярну платформу графічного дизайну для створення презентацій, дописів для соцмереж, рекламних макетів та відео без навичок професійного дизайнера.та опанувати основи створення цифрового контенту.
Крім того, ми відкрили тримісячний курс із в’язання японських іграшок амігуруміЯпонське мистецтво в’язання гачком або спицями маленьких м’яких іграшок, найчастіше тварин чи людиноподібних істот із милими рисами обличчя.. Ми хочемо, щоб такі заняття були не лише корисним дозвіллям. Для когось це може стати улюбленим хобі, а для когось — можливістю отримати додатковий заробіток.
Плюс ми ще активно займаємося домедичною допомогою. Є жителі міста, які, наприклад, не працюють, але вони хочуть пройти будь-які основи домедицини. Ми проводимо такі невеличкі тренінги для херсонців.
Учасниці творчої майстерні виготовляють декоративні прикраси. Суспільне Херсон
Як організована безпекова складова для таких заходів? Чи були випадки, коли заходи доводилося відміняти?
Безпека для нас завжди на першому місці. Тому всі заняття та заходи проводимо в укритті.
Через складну ситуацію в місті іноді доводиться скасовувати або переносити заняття. Якщо бачимо підвищену небезпеку чи активні обстріли, попереджаємо про це учасників. Тоді батьки самі вирішують, чи безпечно їм приходити. За потреби ми переносимо заняття на інший час або дату.
Але якщо навіть із десяти дітей на заняття приходять двоє чи троє, ми все одно його проводимо. Адже діти прийшли.
Ви згадували про «соціальне таксі» . Коли і чому виник цей напрям роботи ? І хто може скористатися цими послугами?
Деякі проєкти, які наша організація реалізовувала разом із партнерами, стали першими такими ініціативами у Херсоні після початку повномасштабної війни. Зокрема, ми відкрили один із перших безпечних просторів для дітей і родин. Разом із Наталією Шатіловою також запустили «соціальну пральню».
Ще одним важливим напрямком стало соціальне таксі для людей, яким важко пересуватися самостійно. До повномасштабного вторгнення така послуга в місті існувала, але згодом її роботу фактично зупинили.
Наші партнери зі шведської організації Operation AidМіжнародна благодійна організація, яка з початку повномасштабного вторгнення надає гуманітарну, медичну та соціальну допомогу в Україні. передали Україні багато автомобілів швидкої допомоги. Коли ми побачили, що в Херсоні є потреба у перевезенні людей, які не можуть самостійно пересуватися або мають обмежену мобільність, звернулися до них по допомогу. І вони нам дали автомобіль швидкої допомоги. Сьогодні цей проєкт працює вже третій рік.
Соціальне таксі. ГО “Центр Змін Поступ”/Facebook
Проєкт «HEALTHCARE» окремо: перевезення маломобільних і немобільних. Ми допомагаємо доставляти людей з однієї лікарні до іншої, додому, а іноді й між різними містами.
На жаль, нещодавно один із наших автомобілів пошкодив дрон. Зараз він перебуває на ремонті. Попри це, ми продовжуємо працювати й шукаємо можливості, щоб і надалі надавати цю допомогу.
Водночас у Херсоні працює міське соціальне таксі, а також громадські організації, які займаються евакуацією людей. Ми не вивозимо людей із «червоної зони», але допомагаємо з перевезеннями по Херсону та області.
Безпека відвідувачів для вас у пріоритеті. А як організація дбає про безпеку своїх працівників і волонтерів?
Зрозуміло, що, знову ж таки, вони мають медичне страхування. Плюс, відповідно, засоби індивідуального захисту, які надали нам наші партнери з інших громадських організацій.
Справа в тому, що в Херсоні ті, хто працює в громадському секторі, чудово знають, що ми між собою дуже часто спілкуємося, обмінюємося. І навіть якщо в когось є якась потреба, то ми один одному допомагаємо. І це дуже класно. І це не тільки почалося зараз — це було ще за часів окупації.
Багато організацій вже визначили свої напрямки роботи. І це дуже добре, що ми вже знаємо, до кого перенаправити, якщо є якийсь випадок, з яким ми, наприклад, не можемо працювати. У нас немає юристів. Ми знаємо, куди вже можна перенаправити — в організації, які спеціалізуються на цьому чітко.
Як давно існує громадська організація «Центр Змін Поступ» та чому ви вирішили її створити?
Офіційно вона існує десять місяців. Її зареєстрували 19 грудня минулого року. Водночас сама команда працює значно довше. З часом організація змінювалася та розвивалася. До створення «Поступу» більшість нинішніх працівників була частиною «Ліги соціальних працівників». А до цього часу це була звичайна волонтерська організація.
Ми почали працювати під час окупації. Десь навесні.Треба було щось робити. І от у мене є подруга Наталя Шушляннікова. Ми разом почали невеличкий проєкт, орієнтований на допомогу дітям. У нас не було грошей, можливості, не було нічого. Я, наприклад, ніколи не займався волонтерством.
Ми працювали за простим принципом: люди приносили те, чим могли поділитися, а ми передавали це тим, хто потребував допомоги.Спершу це був дитячий одяг, іграшки та інші необхідні речі. Згодом потреб стало значно більше.
Люди почали звертатися по підгузки, дитяче харчування, ліки та інші найнеобхідніші речі. Так поступово волонтерська ініціатива почала розширюватися і охоплювати все більше напрямків допомоги.
Ігор Цуркан, голова громадської організації «Центр Змін Поступ». Суспільне Херсон
До сьогодні з теплотою згадую людей, з якими ми починали допомагати херсонцям у найважчі часи окупації. Зокрема, Ірину Дерев’янко, з якою й зараз активно співпрацюємо.
Тоді ми займалися переважно забезпеченням людей продуктами харчування. Кожен допомагав, чим міг: хтось привозив картоплю, хтось макарони, хтось інші необхідні продукти. Через це в телефонній книзі багато контактів було записано дуже просто і по-своєму кумедно, наприклад, «Іра Картопля».
І потім, коли через якийсь період ми зустрілися — через три-чотири-п’ять місяців, і ти записуєш телефон і бачиш, що він у тебе є. Люди, які пройшли найскладніші часи, завжди залишаються з тобою і завжди з тобою працюють.
Мені дуже приємно, що сьогодні Ірина Дерев’янко, Ігор Чорний, Наталія Шушлянікова, Наталія Шатілова та багато інших продовжують працювати для громади. Кожен займається своїм напрямком, але разом ми залишаємося активною спільнотою, яка допомагає Херсону.
З якими викликами організація стикається зараз і наскільки вони змінилися порівняно з тим, що було одразу після деокупації Херсона?
Коли була окупація, я казав: «Все, нас визволять, я видихну і скажу: все, я закінчив, більше цим займатися не буду». Тобто, я свою місію, яку я ставив перед собою, перед своєю командою під час окупації, вважав, що ми виконали, ми витримали, ми допомагали людям і таке інше.
Але ми ще більше ввійшли у вирій всіх цих подій після визволення. І на сьогоднішній день зрозуміло, що, якщо дивитись по етапах, навіть етапи окупації, вони були різні в волонтерській діяльності.
Етапи сьогодні в громадському секторі також різні, тому що змінюється організація, змінюється структура; ми бачимо для себе вже якісь інші перспективи або бачення того, чим варто займатися і куди свій ресурс треба спрямовувати. Щоб це було більш корисним для нас і для людей, яким ми допомагаємо.
Частину проєктів і заходів нам довелося переглянути. Від деяких ми відмовилися, тому що в нинішніх умовах вони втратили актуальність або їх складно реалізувати. Інші напрямки ми адаптували чи змінили відповідно до потреб людей.
Курси з домедичної допомоги. Ігор Цуркан/Facebook
Водночас головним фактором у нашій роботі залишається безпека. Навіть якщо ми ретельно плануємо заходи чи видачу допомоги, через обстріли або загрозу атак ці плани можуть змінитися. Люди можуть не змогти прийти на заняття, отримати допомогу або скористатися перевезенням.
Ми працюємо з різними категоріями людей: дітьми, жінками, літніми людьми та людьми з інвалідністю. Часто допомогу потрібно доставляти адресно, безпосередньо додому тим, хто не може самостійно пересуватися. Тому в нашій роботі дуже важливий індивідуальний підхід до кожної людини та її потреб.
Хто основні партнери вашої організації, і взагалі наскільки міжнародна підтримка важлива для громадських організацій?
На сьогодні нашими основними донорами є шведська благодійна організація «Operation Aid» і ще одна організація, з якою ми активно працюємо, — це український благодійний фонд «VPLYV», який теж працює через німецьких партнерів «ChildFund Deutschland».
Це наші два основні партнери, з якими ми працюємо практично вже третій рік. Тобто, ще коли не були навіть сформовані як організація, як ГО, вони нас підтримували, і наш ось такий зв’язок зрісся.
Деякі організації відійшли, деякі змінилися, але два ось такі основні, з якими ми працюємо. І для нас дуже приємно, що на сьогоднішній день, наприклад, в нашій організації задіяно близько 30 людей. Тобто, це люди, яких наша організація може підтримати фінансово, які можуть утримувати свої родини. Ми не беремо кошти з держави — жодної копійки.
Наступне питання у мене якраз про команду. Ви сказали, що у вас досить велика команда — 30 людей. Вони також раніше волонтерили?
В даному випадку, знову ж таки, ми говоримо про те, що все залежить від того, який проєкт працює, під яким проєктом ми працюємо. Тобто є основний кістяк, адміністративний кістяк, який постійно знаходиться і з яким ми працюємо вже не перший рік в нашій організації. І друге — це ті тренери, які запрошені, які приходять і проводять у нас заняття.
І адміністративно — це Юлія Юріна, з якою ми активно працюємо, Ліана, у мене два Дмитра, які працюють на швидкій — Діма і Дмитро. Є ті, хто зі мною і в нашій команді працює вже дуже давно на різних позиціях. Хтось приходив, повертався, хтось пішов, створив навіть свої організації.
Це дуже приємно, що вони розвиваються, і це дуже класно, і ми товаришуємо, спілкуємося, проводимо спільні заходи. Це є команда, командна робота, і це дуже важливо, тому що один ти, ну, практично, нічого не можеш зробити.
Олеся Охрадова проводить майстер-класи для жінок. Суспільне Херсон
Плюс ми зараз працюємо не тільки в Херсоні, а й в області. Ми залучаємо в області місцевих вчителів, вихователів. Ми не маємо онлайну. Ми від цього категорично відмовилися, не в тому плані, що ми великі противники, а в тому плані, що наша основна задача — це щоб ми бачили один одного, щоб діти мали можливість прийти, щоб жінки мали можливість поспілкуватися, щоб провести якийсь захід, тому що ми в онлайні вже багато часу.
Намагаємося через наших партнерів підтримати безпосередньо і дітей, які проживають в сільських громадах. Зараз будемо облаштовувати декілька просторів. Ми шукаємо спеціалістів на місцях. Місцеві вже знають, в чому є потреба і як її задовольнити.
В одному з попередніх інтерв’ю Ви сказали таку фразу про команду: «Ми вже, як фенікси, багато разів згоріли і відновилися». Що найчастіше призводить до цього виснаження і що, все ж таки, змушує команду продовжувати працювати далі?
У команди? Вони інколи кажуть: немає вибору, бо немає як зупинятися. Дійсно, ми згоріли, перегоріли, але ситуація в тому, що життя у Херсоні постійно пов’язане зі стресом через безпекову ситуацію.
Навіть якщо працюєш у відносно безпечних умовах і більшу частину дня проводиш в укритті, відчуття небезпеки не зникає. Вийти на вулицю чи просто повернутися додому означає знову зіткнутися з ризиками.
Ми робимо невеличкі ретрити. Намагаємося їх робити для основної команди, щоб люди могли кудись виїхати хоча б на декілька днів. Також надаємо можливість взяти кілька вихідних і виїхати з міста, щоб відновити сили та перепочити від постійного напруження.
Юлія Юріна, координаторка проєкту «ActiveKids». Суспільне Херсон
Які плани у вашої організації? Якою ви бачите її у найближчому майбутньому?
Ми не стоїмо на місці — ми розвиваємося. Водночас через війну дуже складно будувати довгострокові плани. Багато організацій працюють за стратегіями, розрахованими на два чи три роки, але в наших умовах це майже неможливо.
Ми не можемо точно передбачити, якою буде ситуація навіть через кілька місяців. Обставини можуть швидко змінитися, і тоді доведеться змінювати плани, шукати нові підходи або запускати зовсім інші проєкти. Тому сьогодні ми працюємо максимально гнучко: продовжуємо розвиватися, але водночас готові швидко адаптуватися до нових викликів і потреб громади.
Для нас важливо не втратити напрацьований досвід і ті проєкти, які вдалося створити. Водночас робота організації багато в чому залежить від підтримки донорів і партнерів. Ми не завжди можемо бути впевнені, що той чи інший проєкт матиме фінансування надалі.
Крім того, гуманітарна ситуація постійно змінюється: змінюються потреби людей, напрями допомоги та пріоритети донорів.
Усі вже втомилися від війни — і українці, і міжнародні партнери. До того ж у світі з’являються нові кризи та виклики, тому увага до України поступово зменшується.
Водночас ми плануємо продовжувати роботу й розвивати ті напрямки, які сьогодні найбільше потрібні людям. Зокрема, хочемо й надалі працювати з жінками та розширювати безпекові ініціативи.
У наших планах також розвиток безпекового хабу на базі проєкту «Херсонські амбасадори безпеки». Ми хочемо створити простір, де люди зможуть отримувати знання та навички, необхідні для життя в умовах війни.
Крім того, зараз ми вже маємо проєкт, розрахований на півтора року вперед. Він передбачає підтримку дитячих просторів та надання психосоціальної допомоги мешканцям громади. Це дає нам можливість планувати хоча б частину роботи і продовжувати підтримувати людей, які цього потребують.
Проєкт «Захисники півдня» розповідає про захисників і захисниць Херсонщини, людей з інвалідністю та волонтерів із прифронтових громад. Він покликаний сприяти збереженню історичної пам’яті, формуванню нових культурних наративів та протидії російській пропаганді.
