За інформацією: Суспільне Херсон.
Завідувачка бібліотеки ліцею №6, екскурсоводка Наталя Шальнова. Суспільне Херсон
Жінка зберігає врятовані книги з пошкодженої російськими обстрілами шкільної бібліотеки, а також знаходить і купує видання для поповнення фондів. Зокрема полюбляє ходити по «блошиному ринку».
«Він дуже-дуже маленький, але так сталось, що в минулому році мені пощастило, і я купила книгу Олега Лиховида «Джарилгацька затока» 2008 року. Ви собі не уявляєте, яка це радість тиха, коли ти тримаєш в руках, може, не нову книжку, але в ній стільки інформації, яка потрібна краєзнавцю», — поділилась вона.
Як усе починалось
Наталя захопилась краєзнавчими екскурсіями у 2012 році. На День Європи Центр європейської інформації при обласній науковій бібліотеці Олеся Гончара приймав гостей зі всієї України. Потрібно було презентувати місто. За два роки був заснований проєкт екскурсій «Міфи та бувальщини міста “Річкової зірки”».
«Завдяки Сергію Дяченку і Дементію Білому ми створили свою першу екскурсію, а потім почались інші екскурсії, почались «Європейці в Таврії», і якось це все плавно, буквально за два роки переросло у таку професійну діяльність. Всі — гіди Херсона, у всіх були дуже великі напрацювання, свої екскурсії. Ми могли вести по одній тій самій вулиці, але розповідати зовсім різні історії, про зовсім інших людей», — згадує Наталя Шальнова.
Книги про Херсонщину, зібрані Наталею Шальновою. Суспільне Херсон
У травні 2022 року, під час окупації Херсона російською армією, вона наважилась і провела дві екскурсії «старим містом». Одна з них припала на День Європи.
«Це екскурсії «Європейці в Таврії», «Салют націй». Найсмішніше, що до нас жодного разу ніхто не підійшов і нічого не запитав, тобто місто було пусте. А далі була ще одна екскурсія, в мене зараз мурашки, тому що це були випускники ліцею. Одна з мам звернулась до мене з проханням провести для них екскурсію на день народження сина, щоб діти хоча б трошки дізнались про місто. І я повела їх, розповіла про навчальні заклади, про європейців у Таврії. І оцей хлопчик, в якого був день народження, підійшов до мене і сказав: «Ви подарували мені місто. Я знаю тепер, навіщо повертатись»», — розповіла жінка.
Нові проєкти та мрія про туристичний сезон
Прогулянки містом зараз неможливі. Тому Наталя збирає кулінарні рецепти місцевої кухні, є координаторкою міжнародної програми «Slow Food». Каже, усе розпочалось з ініціативи громадської організації «Дорога смаку та вина», яку очолює Юрій Палічев, та проєкту «Спробуй Таврію на смак». Після звільнення Херсона у листопаді 2022-го коаліція громадських організацій зі збереження культурної спадщини розпочала новий проєкт — «Сад Володимира Симиренка». У 30-х роках XX століття селекціонер був засуджений радянською владою, перебував у Херсонській виправній колонії, розповідає краєзнавиця.
Дерева, висаджені у Херсоні в рамках проєкту «Сад Володимира Симиренка». Суспільне Херсон
«Документально підтверджено, що Володимир Симиренко провів у Херсоні ці роки, у нього тут була родина. Коли звільнили Херсон, молодь виїхала, а де було старше покоління до війни? На дачах всі були. Ми ж херсонці, нам дай шматок землі — і ми тут же все засадимо. Тому виник такий проєкт. Нас підтримали херсонці, спонсори і ми стали давати саджанці людям, які хотіли біля свого будинку розбити якусь садову діляночку. Спочатку це були яблука, потім груші, тепер вже — троянди. Так тема саду Володимира Симиренка вийшла за межі лише саду», — сказала жінка.
До Дня міста бібліотекарка готує дві лекції для студентів про перейменування вулиць у 2024 році та імена українських письменників у топоніміці. Вона вважає, що зберігати пам’ять про Херсон необхідно, адже невідомо, яким буде місто після війни.
«Я ж «кіндійська», я виросла на вулиці біля Антонівського мосту. Для мене дуже важливо зберегти топоніми, фотографії, цю пам’ять. Я чекаю на туристичний сезон. Я знову хочу ходити з дітьми по вулицях рідного міста, я дуже хочу, щоб місто жило. Я дуже-дуже на це сподіваюсь, я так хочу. І так буде, от повірте мені. Буде саме так», — каже Наталя.
