За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Минув рік, як у Тетяни Крупи провели обшуки, 2023, Хмельницький. Суспільне Хмельницький
Сьогодні, 3 жовтня, минув рік, як у колишньої очільниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи провели обшуки, під час яких знайшли майже 6 мільйонів доларів США у шафах, шухлядах і нішах квартири при офіційній зарплаті, задекларованій за 2023 рік понад 660 тисяч гривень.
Суспільне Хмельницький проаналізувало ухвалу суду, згадало запити та дослідило наслідки, які потягнули за собою обшуки та затримання Тетяни Крупи.
За даними ДБР, під час обшуків у Тетяни Крупи частину грошей вона намагалась позбутись, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно. Після цього — затримання, оголошення підозри й взяття під варту. А після 11 місяців перебування у Київському СІЗО її, змінивши запобіжний захід, відпустили у залі суду ще до внесення застави, сума якої за цей період зменшилась у 25 разів з 500 мільйонів гривень до 20 мільйонів гривень.
У чому підозрюють Тетяну Крупу
Тетяні Крупі оголосили підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:
- 368-5Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. — незаконне збагачення. Згідно з ухвалою, у період з 3 листопада 2020 року по 24 листопада 2023 року вона набула активів вартістю 137 мільйонів 91 тисячу 55 гривень, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами. Крім того, вони значно перевищують її законні доходи.
- ч. 2 ст. 366-2Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від шести тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. — декларування недостовірної інформації. За висновками Національного агентства з питань запобігання корупції йдеться про декларації за 2022Щодо вірогідно умисного внесення завідомо недостовірних відомостей до щорічної декларації за 2022 рік Тетяні Крупі нині повідомлено про підозру. (вказані відомості відрізняються від достовірних на 16 мільйонів 449 тисяч 35 гривень) та 2023 роки (вказані відомості відрізняються від достовірних на 18 мільйонів 356 тисяч 398 гривень).
Що вилучили під час обшуків
- за місцем фактичного проживання — 3 мільйони 174 тисяч доларів США, 135 тисяч 290 євро, 1 мільйон 197 тисяч гривень, а також довідку щодо зарахування на рахунок, відкритий на ім’я Тетяни Крупи у польському банку "Pekao (Bank Polska Kasa Opieki)" 590 тисяч доларів США; наручний годинник марки "ROLEX SA-GENEVE SUISSE 39139.71 – OYSTER M" (ринкова вартість станом на 3 жовтня 2024 року — 1 мільйон 283 тисячі 308 гривні) та сережки марки "Dior joaillerie" (ринкова вартість станом на 3 жовтня 2024 року — 700 тисяч 738 гривень);
- у службовому кабінеті Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи — 93 тисячі доларів США, 2 тисячі євро; браслет та дві сережки з жовтого металу.
В ухвалі написано, під час обшуків виявлено активів на загальну суму 164 мільйони 308 тисяч 549 гривень. Різниця між цією сумою і її законними доходами склала щонайменше 137 мільйонів 91 тисячу 55 гривень.
Про які статки Тетяна Крупа повідомляла офіційно
Згідно з декларацією за 2023 року, яку екскерівниця Хмельницької обласної МСЕК подавала востаннє, їй належить гараж, 11 земельних ділянок у різних територіальних громадах Хмельницької області, серед об’єктів незавершеного будівництва — два садових будинка.
Її чоловіку Володимиру Крупі належить три квартири, два гаража, приміщення складів, 29 земельних ділянок та 16 житлових будинків з невеликою площею розташованих у різних територіальних громадах Хмельницької області, автомобіль "Porche cayenne" 2019 року виробництва, серед об’єктів незавершеного будівництва — житловий будинок загальною (спільна сумісна власність із сином Олександром Крупою);
Тетяна Крупа разом з чоловіком мають частки у статутному капіталі ТОВ "Солар-Інвест" у розмірі 25% у кожного, вартістю у грошовому вираженні — 1 мільйон 250 тисяч гривень кожна. Також вони кінцеві бенефіцарні власники ТОВ "ЛЕНД-КАПІТАЛ".
На кінець 2023 року у Тетяни Крупи сума грошей у готівці і розміщених на банківських рахунках склали 15 мільйонів 295 тисяч 999 гривень, 70 тисяч доларів США та 4 тисячі 849 євро, а її чоловіка — 581 тисяча 980 гривень, 105 тисяч 508 доларів США та 27 тисяч 737 євро.
Списки "ухилянтів" Крупи
За даними ухвали, під час обшуків у Тетяни Крупи знайшли рукописні записи з анкетними даними людей, відомості щодо наявних у них групи інвалідності та захворювань, медичну документацію (направлення на медико-соціальну експертизу, виписні епікризи, історії хвороби). Про це у коментарі Суспільному також підтвердила речниця теруправління ДБР у Хмельницькому. Виявлено ознаки надання за рішенням Хмельницької МСЕК під головуванням Тетяни Крупи безстроково другої групи інвалідності декотрим громадянам усупереч вимогам діючих нормативно-правових актів.
В ухвалі йдеться, що одним із джерел надходження коштів Тетяні Крупі могла бути неправомірна вигода за надання позитивного рішення про встановлення групи інвалідності. Під час огляду медико-експертних справ, вилучених під час обшуку приміщення Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи, встановлено, що деякі рішення про призначення групи інвалідності не підтвердились.
Гроші за кордоном
За даними ухвали, 23 квітня 2022 року Тетяна Крупа при в’їзді на територію Європейського Союзу перемістила 51 тисячу доларів США та 7 тисяч євро, а 25 жовтня 2022 року — 600 тисяч доларів США, які розмістила на своєму рахунку у польському банку "BANK PEKAO". Крім того, у неї був рахунок у швейцарському банку на 599 тисяч доларів США, проте станом на 6 грудня 2024 його закрито. Нагадаємо, у цей час Тетяна Крупа вже була у Київському СІЗО, про умови про умови перебування у якому Суспільне Хмельницький дізналось із відповіді на запит.
Також в ухвалі йдеться, що 23 квітня 2022 року її чоловік Володимир Крупа перемістив за кордон 207 тисяч доларів, а 29 травня 2022 року — 300 тисяч доларів та 19 тисяч євро до Австрії. У період з 26 жовтня 2022 року до 5 липня 2024 року на його банківські рахунки у Польщі було внесено 1 мільйон 132 тисячі 250 доларів США.
У НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальних провадженнях, вчинених, за версією слідства, сином і невісткою Тетяни Крупи, 2023, Хмельницький. Тетяна Крупа/Facebook
Крім того, у документі написано, 3 липня 2023 року невістка Тетяни Крупи Катерина через державний кордон України при в’їзді на територію ЄС перевезла 200 тисяч доларів США. Майже через рік вона внесла на рахунок польського банку "BANK PEKAO" 200 тисяч 600 доларів США.
За даними ухвали, є підстави вважати, що Тетяна Крупа, її чоловік та невістка переміщували кошти через державний кордон поза митним контролем. Під час огляду автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор" встановлено, що Тетяна Крупа при перетині державного кордону України декларувала валюту один раз — 23 квітня 2022 року. Інші відомості щодо декларування грошових коштів при перетині державного кордону України її чоловіком і невісткою у 2021-2024 роках відсутні.
Кримінальна справа у Польщі
За даними ухвали, у Польщі відкрили кримінальне провадження щодо Тетяни Крупи за фактом легалізації незаконно здобутих коштів. Матеріали справи передали українським слідчим. За даними справи, Тетяна Крупа і члени її родини упродовж понад двох років вивозили до Польщі гроші. Це тривало і після оголошення їй підозри у незаконному збагаченні 5 жовтня 2024 року.
"У період з 29 травня 2022 до 17 жовтня 2024, ввезли на територію Республіки Польща через українсько-польські пункти пропуску значні суми коштів, одержаних від вигоди, пов’язаної із вчиненням заборонених дій, які надалі, перебуваючи у Кракові, Вроцлаві, Щецині та інших невстановлених місцях на території країни, внесли на банківські рахунки та надалі перерахували на рахунки установ, розташованих у Швейцарії та США, тобто вчинили дії, пов'язані з розпорядженням майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, з таким майном та його переміщення", — йдеться в ухвалі.
Порушення під час перебування у СІЗО
В ухвалі зазначили, під час проведення 23 грудня 2024 року обшуку в особистих речах Тетяни Крупи виявили мобільний телефон, що є порушенням режиму тримання. Таке ж порушення зафіксували 11 березня 2025 року.
"Під час вилучення підозрювана намагалась видалити інформацію з мобільного телефону. Також на спальному місці іншої ув'язненої у цьому ж камерному приміщенні було виявлено ще два мобільних телефони", — йдеться в ухвалі.
Ліквідація МСЕК
19 грудня 2024 року Верховна рада України ухвалила в цілому закон про ліквідацію МСЕК з 2025 року. За проголосували 259 парламентаріїв, з них сім — від Хмельниччини. 30 грудня 2024 року Президент України Володимир Зеленський 30 грудня підписав закон про ліквідацію МСЕК з 1 січня 2025 року.
У коментарі Суспільному у департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА зазначили, з 1 січня 2025 року на Хмельниччині на базі 13 закладів охорони здоров’я запрацювали 108 експертних команд замість ліквідованих МСЕК. Вони оцінюватимуть повсякденне функціонування людини та визначатимуть інвалідність.
Прокурорська інвалідність
Журналіст Юрій Ботусов опублікував матеріал, у якому вказав, що 49 прокурорів Хмельницької області оформили інвалідність, до чого може бути причетна Тетяна Крупа і її син Олександр Крупа, який очолював Пенсійний фонд в Хмельницькій області. Тоді Суспільне Хмельницький перевірило декларації очільників прокуратур Хмельниччини щодо наявності у них пенсій. 16 жовтня 2024 року генеральний прокурор підписав наказ про проведення службового розслідування.
20 жовтня президент України Володимир Зеленський повідомив, що скликає засідання Ради національної безпеки та оборони через хабарництво в медико-соціальних експертних комісіях.
"Те, що відбувається із МСЕК — медико-соціальними експертними комісіями — та нахабством людей, зокрема прокурорів, які скористались своїми зв’язками з МСЕК та оформили собі фальшиві інвалідності. Я чекаю від правоохоронців зокрема, передусім — СБУ, ДБР, Офісу Генпрокурора — відповідних швидких жорстких рішень. Призначив РНБО", — наголосив Зеленський.
Станом на серпень 2025 року у межах перевірки медико-експертних справ працівників прокуратури Хмельницької області щодо правомірності отримання інвалідності її не підтвердили 26 співробітникам Про це Суспільне Хмельницький дізналось у відповіді на інформаційний запит до Міністерства охорони здоров’я, яке проводить перевірку.
Одного з прокурорів, колишнього керівника Хмельницької окружної прокуратури, судитимуть за шахрайство в особливо великих розмірах. За даними слідства, він незаконно отримав статус особи з інвалідністю II групи, в результаті чого заволодів понад одним мільйоном гривень пенсійних виплат. Щодо нього Суспільне Хмельницький з початку року відправляло декілька інформаційних запитів до Офісу генпрокурора та ДБР.
Кримінальні справи сім’ї Тетяни Крупи
У Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) здійснюють досудове розслідування у кримінальних провадженнях, вчинених, за версією слідства, сином і невісткою Тетяни Крупи. Про це Суспільне Хмельницький дізналось у відповіді на інформаційний запит у НАБУ.
У НАБУ зазначили, детективи здійснювали досудове розслідування у справах, зареєстрованих за ознаками кримінальних правопорушень (ст. 368-5Стаття 368-5. Незаконне збагачення.Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. і ч. 1 ст. 366-2Стаття 366-2. Декларування недостовірної інформації.Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від 4000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Кримінального кодексу України), які, за версією слідства, вчинив син Тетяни Крупи Олександр. Він був начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Їх об’єднали з іншим кримінальним провадженням, розслідування у якому триває. Наразі йому про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень не повідомляли.
За даними НАБУ, детективи розслідують справу, зареєстровану за ознаками кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 366-2Стаття 366-2. Декларування недостовірної інформації.Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від шести тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Кримінального кодексу України, вчиненого, за даними слідства, невісткою Тетяни Крупи Катериною. Вона була начальницею Управління державної реєстрації Центрально Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). Наразі у цій справі нікому про підозру не повідомляли, відповіли у бюро.
Володимир Крупа обіймав посаду начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області. Хмельницька обласна рада
У НАБУ повідомили, щодо чоловіка Тетяни Крупи Володимира детективи не реєстрували кримінальне провадження. Він обіймав посаду начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області. Нагадаємо, наприкінці 2024 року Національне агенство з питань запобігання корупції перевірило декларацію чоловіка Тетяни Крупи Володимира за 2021 рік. Він обіймав посаду начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області. Тоді за результатами перевірки встановили, що у ній зазначені недостовірні дані.
Що відомо про справу Тетяни Крупи
4 жовтня 2024 року ДБР заявило про викриття на незаконному збагаченні керівниці Хмельницького обласного МСЕК Тетяни Крупи та її сина Олександра. Олександр обіймав керівну посаду у головному управлінні Пенсійного фонду на Хмельниччині.
НАЗК повідомило, що завершило перевірку декларації за 2022 рік Олександра Крупи. Виявили, що він задекларував недостовірні дані на понад 44 мільйони гривень. Щодо виявлених фактів склали висновки за ознаками статті 368-5 (незаконне збагачення) та ч. 1 ст. 366-2 (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації) ККУ та скерували їх до НАБУ.
Під час обшуків у сім'ї Крупи знайшли готівкою майже 6 млн доларів, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у шафах, шухлядах, нішах. 93 тисячі доларів і 2 тисячі євро знайшли у робочому кабінеті Крупи.
Правоохоронці виявили, що родині чиновників належать 30 об’єктів нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, 9 елітних авто, корпоративні права на 48 млн грн, готельно-ресторанний комплекс на майже 3 тис. метрів кв. в одному із парків Хмельницького. За кордоном — нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках — майже 2,3 млн доларів.
Всі ці статки вони не внесли до своїх щорічних декларацій.
7 жовтня 2024 року Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяни Крупі у вигляді тримання під вартою із заставою у 500 млн 1528 гривень.
Тетяну Крупу затримали за статтею 368-5 Кримінального кодексу України про незаконне збагачення. За даними слідчих, вона оформлювала фіктивну інвалідність чоловікам, які намагалися уникнути військової служби.
Згодом у ВАКС зазначили, що Тетяну Крупу, крім незаконного збагачення, підозрюють у декларуванні недостовірної інформації. Крупу утримували у київському слідчому ізоляторі.
16 жовтня справу передали в НАБУ. ВАКС наклав арешт на вилучені кошти Крупи.
Суд кілька разів продовжував тримання Крупи під вартою. З початкової суми застави у 500 мільйонів сума застави зменшилась до 20 млн грн.
4 вересня 2025 року суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) змінив Тетяні Крупі запобіжний захід. Замість тримання під вартою їй призначили заставу у розмірі 20 мільйонів гривень. Рішення пояснюється тим, що сукупний термін тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати 12 місяців. Суд визначив низку вимог, зокрема носіння електронного браслету.
Того ж дня, після 11 місяців перебування під вартою, Крупу випустили. За неї мали внести заставу упродовж п'яти днів, проте за цей термін цього не зробили. У повному обсязі 20 мільйонів гривень заставу внесли 11 вересня.
