За інформацією: Суспільне Полтава.
На Полтавщині у сфері бджільництва нині працюють близько 70 відсотків жінок. Частка пасічниць збільшилася через повномасштабну війну. Зокрема, у регіоні діє кооператив, який об’єднав жінок задля взаємопідтримки під час війни, спільного збуту продукції бджільництва та надання послуг переробки.
Про це розповіла Суспільному голова обласного об'єднання "Полтавський пасічник" Наталія Сенчук.
Про створення кооперативу та жінок у бджільництві
"Зараз відсотків уже 70 жінок пішло в бджільництво, чоловіків менше. Чому? Тому що хтось загинув, хтось прийшов із не тим здоров'ям, з яким був. І основну тепер перевагу на себе і роботу беруть жінки. До повномасштабної було більше 70 відсотків чоловіків", —прокоментувала голова обласного об'єднання "Полтавський пасічник" Наталія Сенчук.
Продукція, яку виготовляють у цеху. Суспільне Полтава
Спільний сільськогосподарський кооператив формували на початку повномасштабної війни.
"Коли пасіка 20-50 і більше сімей, для жінки це дуже великий стрес, бо це велике фізичне навантаження. І тут тільки взаємодопомога, взаємопідтримка, поради, пошук сусідніх пасік або сусідніх власників пасік, які можуть допомогти — це маломеханізоване господарство. Тобто, фактично, ти робиш все це руками. Ти підходиш до вулика, тобі потрібно зняти важкий корпус. У більшості випадків – це дерев'яний корпус, там вагою десь 15 кілограмів, плюс в ньому кожна рамка з медом, якщо вона повномедова, ще додатково", — розповіла голова кооперативу "Свій до свого" Тетяна Сенчук.
Автоматична лінія для для фасування меду. Суспільне Полтава
Ідея створення кооперативу виникла ще 2019 року.
"2022 року ми зібралися з дівчатами тут на Полтавщині і зрозуміли, що нам потрібно все одно рухатися і створювати ті можливості, які потім будуть також відкриті для тих, хто повертається із війська і буде теж інтегровуватися назад у виробництво, зокрема в пасічництво", — сказала голова правління ГС "Бізнес мережі сільських жінок"Софія Буртак.
Як працює кооператив
"Ми беремо мед на виробництво, переробляємо його і віддаємо вже готовий продукт. За це нам платять як за послугу і за рахунок цього кооператив живе. Цього року ми отримали вже сертифікацію за стандартами ІСО 22000 і також в нас впроваджена система HACCP (система управління безпечністю харчових продуктів – ред.)", — повідомила голова кооперативу "Свій до свого" Тетяна Сенчук.
Фінансову підтримку надали українські та міжнародні партнери. Суспільне Полтава
Реконструювати старе приміщення та закупити обладнання допомогли міжнародні та українські партнери.
"Ми підписали нову угоду з урядом Канади про співпрацю з понад 50 кооперативами по всій Україні до 2032 року. Тож ми тут на довгострокову перспективу. Ми співпрацюємо з 50 кооперативами у сфері виробництва молочних продуктів, зерна, меду, овочів та фруктів", —. прокоментувала представниця канадської організації "Socodevi" в Україні Ерін Маккі.
У цеху виготовляють мед-крем семи видів із додаванням фруктів, ягід та трав. Суспільне Полтава
У перспективі на території кооперативу планують встановити апібудинки та розвивати бджолиний туризм.
"Мета в нас залучити до нас сюди учасників бойових дій, ветеранів війни, внутрішньо переміщених осіб, яким ми можемо надати право на професійну адаптацію. Чоловіки пішли захищати нашу країну, наше життя. Багато пасічників, пасік, які залишилися без господаря, жінки перекваліфіковуються і стають на цю стезю, де їхні працювали чоловіки", — розповіла голова обласного об'єднання "Полтавський пасічник" Наталія Сенчук.
Кремувалка, на якій виготовляють крем-мед. Суспільне Полтава
За словами Наталії Сенчук, подібний жіночий кооператив у регіоні діє один.
