Ексклюзивні вишиванки створюють мама з донькою в Черкасах.
Скрін з відео podrobnosti.ua
2014 року вони полишили Луганськ, коли місто окупували росіяни, повідомляють «Подробиці». Думали, що невдовзі повернуться, втім, довелося облаштовуватися на новому місці на довше. І от уже десять років вони шиють унікальні сорочки та сукні, які популярні не лише в Україні, а й за кордоном.
Пані Олена, немов фахова кравчиня, застрочує кожен шов на майбутній вишиванці. До пенсії у рідному Луганську жінка працювала вчителькою музики, і навіть не думала, що візьметься за пошиття одягу. Та змінити професію, і власне все життя її змусили у 2014 проросійські сепаратисти, коли захопили місто.
Жінка згадує: під час евакуації думали, що їдуть до Черкас на тиждень-два. Але ось уже майже 11 років, як місто стало для її родини новою домівкою. Життя тут їм довелось починати буквально з нуля, а створення вишитого авторського вбрання стало маленьким сімейним бізнесом.
Майстриня Олена Удод розповідає:
– Я продала свою машину, поплакала… І купили он вишивальну – вони однаково коштують, ідей дуже багато. Тетяна в мене дуже добре малює… Таких вишиванок немає ніде – просто вона все це малює.
Так, в однокімнатній квартирі, переобладнаній на майстерню, донька пані Олени чаклує над майбутніми вишивками. Тетяна – філолог за освітою – стала рушієм сімейної справи. Свої ескізи, зроблені на папері, спочатку обробляє у спеціальній програмі, а згодом цей малюнок машинка відтворює на тканині. З 2015 року швацький цех мами й доньки створив понад півтисячі унікальних сорочок та суконь… І малюнки на жодній не повторились.
Майстерня “Срібний Птах” вже стала брендовою, адже їхні вишиванки та сукні носять не лише в Україні, а й за кордоном. Власного магазину майстрині не мають, тому продають національне вбрання через соцмережі й рекламують на показах.
Замовлень у майстринь вистачає, тому про масштабування виробництва Тетяна поки не думає. Каже: чекатимуть кращих часів.
– Буде Перемога, буде якась ясність майбутнього, і тоді можна плани будувати, поки працюємо так – індивідуальний пошив. Буде Перемога, буде якась ясність, і тоді можна розвиватись, – говорить Тетяна Нафтель.
А поки продовжують шити й активно волонтерити.
