За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Військова психологиня Олександра у війську з 2016 року. 43 об’єднаний навчально-тренувальний центр “Поділля”
Військова психологиня з Хмельниччини Олександра прийшла у військо у 2016 році. Її робота — підтримувати людей словом. Щодня Олександра вчить їх розуміти власну психіку, контролювати стрес і допомагати не лише собі, а й побратимам.
Вона — юристка за освітою, яка не змогла залишитися осторонь. Сьогодні вона — військова психологиня. І її робота — підтримувати людей словом. Особливо це стосується мобілізованих — людей, які ще вчора були цивільними.
"Їм потрібна особлива увага, підтримка та адаптація. Наше головне завдання — навчити новоприбулих вижити. Пояснити, що страх — це нормально. Але ним потрібно вміти керувати".
Як розповіла Олександра, щодня вона вчить їх розуміти власну психіку, контролювати стрес і допомагати не лише собі, а й побратимам.
"Один із ключових меседжів, який психологи доносять військовим, звучить просто — ви маєте навчитися виконувати завдання і повернутися живими. І тому потрібно вчитися. Бо від цього залежить ваше життя та боєздатність підрозділу".
Зі слів психологині, сучасна війна — це не тільки про зброю, це про витримку.
"Військові психологи готують до бойових умов, допомагають не втратити контроль у критичний момент, підтримують після бою і часто стають першими, хто повертає людині відчуття "я в порядку".
І навіть після перемоги робота військових психологів не завершиться. Бо війна змінює всіх, зізнається Олександра.
"Всі живуть у стресі. І військові, і цивільні. Просто по-різному. І всіх треба буде вчити жити далі".
