Власноруч виготовили дев’ять дронів для бійців та передали на фронт: допомога ЗСУ від подружжя Супрунів з Ічні

31-річна Юлія і 32-річний Максим Супруни з Ічні власноруч зібрали й передали бійцям на фронт дев’ять безпілотників. Юлія родом з Оболоння (Коропщина), Максим — з Ічні. Навчались у Чернігові в одному педуніверситеті та познайомились не там, а на вчительських курсах. За рік побралися, й ось їхньому шлюбу майже сім років, а донечці Русі буде шість, — пише Час Чернігівський.

Юлія викладає історію та правознавство в Ічнянському ліцеї №4, Максим — фізкультуру в Ічнянській гімназії ім. Васильченка. Кажуть:

— Ми, як педагоги, маємо не лише розповідати про патріотизм, а й пока- зувати його власним прикладом.

Максим волонтерить іще з 2014 року.

— Тоді в Ічні згуртувалася ціла волонтерська група, — розказує. — В її складі 2015-го я їздив із допомогою в Авдіївку.

Забігаючи наперед, скажу, що недавно саме на той — Авдіївський — напрямок і поїхав перший зібраний Максимом дрон.

— Із початком повно- масштабного вторгнення кілька хлопців із групи пішли добровольцями на фронт, а Максим продовжив волонтерську діяльність. У саму Ічню люди рашистів не пустили, але вона була в оточенні ворога. Великою проблемою стало те, що в місті з чималим населенням немає свого хлібозаводу.

Ми намагалися десь дістати і розвезти людям похилого віку хліб, а також молоко. Після звільнення Ічнянщини завдяки нашим добрим друзям зі Львова ми звідти привезли сюди два буси гуманітарної допомоги. Роздали продукти в довколишніх селах, які дуже постраждали внаслідок окупації.

«Дрон у кожну хату»

— Іще ми робили окопні свічки, плели з дітками маскувальні сітки, зараз сушимо овочі для супів і борщів. Так потихеньку дійшли й до дронів, — продовжує Юлія. — Про цей проєкт, у якому ми зараз, я дізналась від однієї знайо-мої (у нас із нею спільне захоплення — вирощування сортових фіалок). Її старший син-інженер Іван Овчарик організував ініціативу «Дрон у кожну хату». Закликав усіх охочих долучатися. Запропонував безкоштовне навчання — відеоуроки. І ми вирішили спробувати.

Перший дрон був пробним. На комплектуючі до нього скинулися всі- єю сім’єю: допомогли мої батьки і брат Артем. Максим склав, дрон запрацював — ура! І ми впевнилися, що таким чином можемо допомогти нашим на передовій. Особливо в той час (грудень 2023-го — січень 2024-го), коли з дронами на фронті були величезні проблеми. Нині ситуація вже краща, проте нема (і, вочевидь, не буде) такого, щоб хлопці були ними забезпечені на всі сто відсотків. Тому в першій партії відправили 4 «пташки», а днями посилка з черговими 5-ма дійшла тепер уже на Покровський напрямок.

Фото: Дрон, виготовлений Максимом.

Источник

Новини України