фото ZAXID.NET «Давид» Георга Вольфа підхопив естафету скандалів довкола скульптури
Здається для Львова уже стало традицією влаштовувати активні та не надто лагідні обговорення кожної, встановленої у публічному просторі скульптури. Якщо архітектура, як кажуть, є застиглою музикою, то скульптура є застиглим скандалом.
Ця давня та добре відомо тенденція загострилась після того, як у місті почали проводити щорічний Тиждень скульптури. Не став винятком і цьогорічний. Про це ми ще поговоримо, а поки підготовка гострих діалогів (а саме під такою назвою проходить Тиждень скульптури – 2025) триває, ZAXID.NET вирішив пригадати, де, коли і як ламали списи за скульптуру. Звісно, говоримо лише про найяскравіші та найзапекліші скандали.
Світ. Від «Давида» до «Лунатика»
«Давид» Мікеланджело, Флорида, Єрусалим, Глазго
Ця геніальна та ніби визнана давно та усіма статуя є рекордсменкою за кількістю скандалів. Звісно, більшість пов’язана з оголеністю Давида. Отже:
У 2023 році директор американської школи у Флориді звільнено за показ «Давида» шестикласникам на уроці історії мистецтва. Декого з їх батьків обурила те, що він (Давид, а не директор) голий. Міністерство освіти Флориди заявило, що не забороняє вивчення класичного мистецтва, проте директор подав у відставку через неймовірну кількість суперечок про «порнографію».
Ресторан у Глазго (Шотландія) у 2023 році зіткнувся з відмовою в розміщенні реклами зі статуєю через її відвертість. Зображення «Давида» зі шматком піци було заблоковане через оголеність статуї.
Флоренція у 2016 році хотіла подарувати копію скульптури Єрусалиму, але місто відмовилось від подарунка, оскільки релігійні традиції юдеїв не допускали зображення необрізаного чоловіка, навіть у такому контексті.
«Танець» Жана-Батіста Карпо, Париж
На будівлі Опера Гарньє праворуч від головного входу встановлена скульптурна група. Це копія роботи Жана-Батіста Карпо «Танець» (1869 рік). Оригінал знаходить у музеї д’Орсе. Робота сподобалася архітектору, але викликала різку критику з боку громадськості, яка вимагала заміни композиції. Неприйняття викликав сюжет: під бубен оголені вакханки танцюють навколо голого ж генія танцю. Охоронці моральності вимагали прибрати скульптуру з фасаду, а вандали закидали скульптуру пляшками з чорним чорнилом. Тільки війна з Прусією 1870 року і події, що послідували за нею, врятували твір Карпо.
«МакІсус» Яані Лейнонена: Хайфа
Скандал в Ізраїлі вибухнув навколо твору фінського художника Яані Лейнонена. Це скульптура під назвою McJesus, що зображує клоуна Рональда Макдональда, ляльку-талісман однойменної мережі ресторанів у позі розп’ятого Христа.
Скульптура експонувалась у Хайфському музеї мистецтв у рамках виставки Shop It (2019). Ізраїльські християнські ієрархи оголосили протест. Представники грецької ортодоксальної і грецької католицької церкви подали позов до хайфського окружного суду, стверджуючи, що в цій експозиції рятівник Ісус і свята Марія, найсвятіші християнські образи, представлені в ганебній і грубій формі. Протестувальники також поставили намети навпроти музею та пообіцяли пікетувати виставку. Автор композиції Яані Лейнонен заявив, що на нього чинить тиск рух BDS.
L.O.V.E. Мауріціо Каттелана, Мілан
У Мілані протести викликала 11-метрова скульптура L.O.V.E., яка є твором відомого скульптора Мауріціо Каттелана. Мешканці вимагали прибрати її з центральної площі міста. Проте мерія ухвалила рішення залишити скульптури на той термін, на якій було заплановано.
Скульптура під назвою L.O.V.E. з’явилася в центрі Мілана наприкінці вересня 2010 року та простояла до вересня 2011.
Phylax Костіса Георгіу, Афіни
У Греції обурення місцевих жителів викликала скульптурна композиція Phylax (Хранитель), розміщена на афінській набережній Палео Фаліро. У зв’язку із встановленням монумента до мера цього району звернувся митрополит Нової Смирни Симеон. Серед іншого він звернув увагу, що скульптура вміщена між двома храмами і по сусідству з монументом апостолу Павлу. Мер відповів: «Скульптура не має нічого спільного з християнською вірою. Художник був натхненний міфологією» та відмовився прибрати скульптуру. Вандали облили статую червоною фарбою, а також відключили лінію, яка живить твір мистецтва та освітлює його вночі. Кілька членів місцевої громади стверджували, що зображення червоного голого чоловіка з крилами символізує Люцифера.
«Лунатик» Тоні Мателлі, Веллслі
На початку лютого 2014 року в університетському містечку Веллслі стався скандал через скульптуру «Лунатик» Тоні Мателлі. Вона зображує чоловіка, що блукає вздовж дороги в трусах. Студенти коледжу побачили загрозу та почали вимагати прибрати скульптуру. Вони говорили, що скульптура породжує страх та викликає думки про сексуальне переслідування дівчат. Вандал облив жовтою фарбою скульптура та влада загородила її стрічкою. Тоді статуя стала як би частиною реальної сцени злочину. У підсумку Мателлі викупив роботу та встановив її у Нью-Йорку у 2016 році. Там вона стала гітом.
Львів. Від Міцкевича до «Давида»
Але як би запекло не сварилися у світі, Львів сміливо можна назвати чемпіоном. Ось лише декілька найвідоміших скандалів довкола скульптури. Майже кожен пам’ятник, який у Львові встановлювали, супроводжувався сварками.
Пам’ятник Адаму Міцкевичу відкрили понад 100 років тому, у 1904 році. Питання вигляду споруди викликало чимало дискусій серед львівських художників, скульпторів та архітекторів. У результаті, ухвалили рішення, що основою монумента буде колона, адже завдяки цьому пам’ятник вирізнятиметься від інших у місті. Проте далеко не всі львів’яни його прийняли, у народі його називали «олівець».
Кожен пам’ятник, встановлений у часи Незалежності, так само опинявся в епіцентрі скандалу. Великі дискусії викликали пам’ятники Тарасові Шевченкові, Степанові Бандері, Михайлові Вербицькому. Тривалі протести супроводжували встановлення пам’ятника митрополитові Андрею Шептицькому.
Наприкінці 2015 року у місті розгортається скандал про те, де має бути розміщено пам’ятник Богдану-Ігорю Антоничу, як має виглядати сквер навколо нього і чи потрібен там дитячий майданчик. Скульптор Володимир Одрехівський, співавтор проєкту пам’ятника Богдану-Ігорю Антоничу, заявив, що порушено його авторські права і виступив проти проєкту облаштування скверу.
У 2009-2010 роках відбувся всеукраїнський конкурс на спорудження пам’ятника Богдану-Ігорю Антоничу. Переможцем стала авторська група у складі архітекторів Белюха, Лібич, Матушкова та скульптора Одрехівського. Станом на 2013 рік нами були виконані всі необхідні архітектурні проєкти щодо розміщення пам’ятника в сквері біля цирку. Проте згодом активісти вирішили змінити місце розташування пам’ятника у сквері та прилеглу до нього територію, не порадившись з авторами проєкту. Конфлікт тривав досить довго. Проте у 2016 році пам’ятник таки було встановлено.
Скульптуру Юрію-Францу Кульчицькому, який призвичаїв львів’ян до кави, встановили без проведення жодних конкурсів за спонсорські гроші. Він викликав не так багато суперечок серед громадськості, натомість його кітчевий вигляд спричинився до протестів митців, зокрема до мистецьких акцій.
Один з найгучніших львівських скандалів пов’язаний із скульптурою Франца Ксавера Моцарта, який тривалий час жив та працював у Львові. Це робота австрійського митця Себастьяна Швайкерта. Ініціаторкою його встановлення стала диригентка Оксана Линів. Як тільки його не називали! Прізвисько «бабай» є одним із найм’якшим. Тоді підписали три петиції з вимогою демонтувати або перенести скульптуру. Сварити скульптуру (це саме скульптура, а не пам’ятник) стало уже добрим тоном.
Шквал критики піднявся і тоді, коли біля оперного театру у Львові тимчасово встановили скульптуру гіганта «Містер Арбітріум» італійського скульптора Емануеле Джіаннеллі. Проте він не зміг зрівнятись з Моцартом-молодшим.
А от кому це вдалось, так це «Впевненій» Василя Корчового. Скульптура, встановлена у рамках Скульптурного маршруту в Стрийському парку, мабуть, стала найбільш обговорюваним твором мистецтва у Львові. Хвилі хейту заполонили соцмережі, вандали облили її мастилом та намагались підпалити. Довкола «Впевненої» ламались списи дискусій, писались тексти та точились емоційні суперечки у фейсбуці. Депутатка Львівської обласної ради від «Європейської солідарності» Соломія Риботицька назвала її «монстром» і «совєцким сміттям». Негативно висловився про неї й голова львівського відділення Спілки художників Ігор Гавришкевич. Проте сьогодні «Впевнена» стала однією із найулюбленіших фотозон у парку.
Так само у 2023 році, і так само у межах Тижня скульптури, встановили металеву скульптуру чоловіка без рук та голови. в холі головного приміщення львівського залізничного вокзалу. Це була робота Володимира Семківа «Прямостоячий». Митець виготовив її з алюмінієвого сплаву та сталі у 2018 році. Вона викликала чимало критики, а коли фестиваль завершився, її забрали.
У 2024 році пошкодили вуличну скульптуру на вулиці Шевченка. Це була студентська робота, яка називається «Embryo» (ембріон). Вона отримала гран-прі конкурсу серед студентів ЛНАМ та інших вишів. Її авторами є Анна Немйо та Орест Прихода. Невідомі пошкодили обличчя скульптури.
Цього року лідером за кількістю хейту є «Давид» Георга Вольфа, встановлений на проспекті Шевченка. І до цього найактуальнішого скандалу ми ще повернемося, а наразі констатуємо, що «скульптурні» скандали міцно увійшли у львівську традицію.
