Щосуботи Ольга Голинська приїжджає з Києва до Чернігова. Йде до Зеленої сцени, де загинула її 6-річна донька Софія. Бере каву для себе і збите молоко для неї.
До Дня вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, Суспільне Чернігів розказало історію Ольги Голинської та її доньки Софійки.
19 серпня 2023 року, коли росіяни завдали ракетного удару по Чернігівському драматичному театру, вони опинилися за 100 метрів від нього. Дівчинка загинула від уламка ракети.
Як Ольга проживає втрату та що надає їй сили жити — читайте далі.
Свіжі квіти та збите молоко
Щосуботи на Зеленій сцені у Чернігові з’являються свіжі квіти та стаканчик зі збитим молоком.
«Саме в той день, коли все трапилося, ми не встигли з нею випити каву, і вона не встигла випити молоко. Я приїжджаю сюди, бо хочу, щоб Софійка пам'ятала, що її мама дуже сильно любить. Зараз я роблю все для неї. Вона живе завжди в моїй пам’яті, в моєму серці, в моїй душі», — каже Ольга Голинська.
З кавою та молоком для доньки Ольга сідає поруч з квітами та дитячими іграшками та звертається до неї:
«Я щодня про тебе думаю. Жодного дня не було, щоб я про тебе не думала. Я прокидаюся і думаю про тебе. Лягаю спати — думаю про тебе, моя Софійка. Ти моє життя, і моя душа. Ти мій сенс. В мене враження, що я живу один великий день. Минуло дев'ять місяців, але біль не стихає. Це такий страшенний біль, який пече в душі, в серці».
Ракетний удар по драмтеатру
19 серпня 2023 року Ольга Голинська з 6-річною донькою Софією приїхала до Чернігова в гості до рідного брата. Потяг прибув об 11:00. Маму з донькою зустріли на вокзалі. Біля площі, у центрі припаркували авто і рушили гуляти центром міста.
Під час ракетного удару Росії по центру Чернігова її донька, 6-річна Софійка, отримала поранення, коли вона гралася на сцені. Софія впала, а ногу її мами привалило плитою, вона кликала на допомогу. Дитину госпіталізували до обласної дитячої лікарні, там вона і померла.
Татуювання на руці з портретом Софійки
Ольга Голинська згадує: саме сцена того дня за хвилини до ракетного удару привернула увагу Софійки. Дівчинка була артистична і любила виступати.
«Я пам’ятаю коли ми були у Львові — вона вийшла на площу і співала гімн. Можливо і зараз я відчуваю цей зв’язок. Вона хотіла, щоб сцена була її, щоб її побачили на сцені, але, звичайно, не таким чином».
За кілька місяців після загибелі єдиної доньки Ольга Голинська зробила татуювання на руці з її портретом.
«Вона була лівша, і я теж лівша. Саме цією рукою ближче до серця я можу її обійняти, я можу її поцілувати, і сказати своїй Софійці — на добраніч. Коли я зробила це татуювання, я відчула легкість. Бо я назавжди поєднала Софієчку з собою».
