Фото: facebook/Роман Костенко Роман Костенко
24 червня президент Володимир Зеленський ухвалив рішення замінити командувача Об’єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенанта Юрія Содоля. Звільненню передували гучні заяви з критикою. Зокрема, лунали звинувачення від вашої колеги по оборонному комітету Мар’яни Безуглої. За вашою інформацією, які були реальні підстави звільнити генерала?
Звільнення будь-якого генерала такого рівня — це функція та відповідальність президента. Він скористався своїм правом і звільнив командувача. Але президент має робити це не за результатами якогось обговорення у фейсбуці. Він має ухвалювати рішення не через тиск людей у соцмережах чи інфопросторі. Бо дуже часто там ці теми люблять обговорювати не лише ті, хто бачить реальну обстановку чи розуміється на речах, про які пишуть. Часто більшість коментаторів просто підключаються до тих, хто вже розганяє інформаційну хвилю.
Кадрові рішення щодо посад такого рівня варто ухвалювати виключно за аналізом бойових дій, конкретно з позиції Генерального штабу, головнокомандувача та Верховного головнокомандувача. Ще раз: генерала не можна звільняти через те, що комусь він подобається особисто або не подобається і про це пишуть у соцмережах. Алгоритм повинен бути таким: ставка, оцінка компетентними особами обстановки та прийнятих рішень чи виконання поставлених задач, аудит наслідків і результатів цих рішень стосовно поставлених задач і, спираючись на аналіз цих даних, прийняття рішення щодо доцільності чи недоцільності подальшого перебування генерала на посаді чи притягнення його до відповідальності.
Окрім постів Мар’яни Безуглої, була також гучна заява начальника штабу «Азову» Богдана Кротевича. Що генерал Содоль «убив більше українських військових, ніж будь-який російський генерал». Чи відповідає ця заява дійсності?
Я вважаю, що ця заява досить емоційна. Я не знаю, хто рахував втрати за того чи іншого генерала і чи доцільно привʼязувати втрати виключно до керівництва окремих генералів, не враховуючи зміни інтенсивності бойових дій у той чи інший період на окремих ділянках фронту й інші фактори. Але якщо є якісь такі факти, про які публічно говорять, і звинувачення через наслідки тієї чи іншої операції, то в цьому точно повинні розбиратися й реагувати на це невідкладно. І це мають робити як військово-політичне керівництво, так і компетентні правоохоронні органи.
Фото: slidstvo.info 22 червня 2024 року генерал Юрій Содоль зустрівся з міським головою Одеси Геннадієм Трухановим.
ДБР уже отримало заяву Кротевича.
От нехай тепер як правоохоронний орган і розбирається. Це його робота в тому числі. Але робити заяву, що безпосередньо генерал прямо вбив — це дуже гучно. Я думаю, що не треба робити настільки емоційні заяви. Це може негативно позначитися на сприйнятті армії цивільними. Такі заяви точно підхопить ворог і почне використовувати у власних інтересах, вирвавши з контексту. Можна в іншій формі було висловитися, чому саме в цьому питанні військово-політичному керівництву варто невідкладно розбиратися, і привернути увагу до цього питання. Це моя думка.
Усе ж, за вашою оцінкою, чи справді рішення генерала Содоля призводили до великих втрат?
Я ще раз кажу, що не обговорюю дій генералів зі ЗМІ. Він виконував завдання. Наголошую, що в мене немає якихось особистих симпатій до генерала Содоля. Я з ним мало пересікався безпосередньо по роботі. Але говорити, що він когось убив або ще щось, як мінімум некоректно.
Так, у мене є питання до тих операцій, які він проводив. Але справжні оцінки йому можуть дати люди, які з ним служили. Я так розумію, що якраз бригада «Азов» і була в його підпорядкуванні. Чи може дати йому конкретні оцінки вище політичне керівництво? Тільки коли повністю вивчить результати його управління на напрямках.
Фото: facebook/Роман Костенко Роман Костенко
Ви сказали, що маєте питання до конкретних операцій, які проводив генерал Содоль. Уточніть, які саме претензії та до яких операцій?
Ще раз кажу, я умисно взагалі не коментував цього питання, особливо коли почали на цьому хайпувати й тягнути в інформаційне поле.
Я вважаю, що це погана історія, коли так дискредитують будь-яких командувачів в інформаційному полі, які повинні бути сконцентровані на бойових діях і залишатися на полі бою, а не відволікатися на те, що пишуть про них у соцмережах.
І ще дуже погано, що до цього довели у військово-політичному керівництві. Коли не самі розібралися швидко всередині із ситуацією, а вона вилилася в публічне поле. Бо звільнення командувачів у фейсбуку може призвести до негативних наслідків.
Тому я переконаний, що мають бути в команді президента люди, які на постійній основі аналізуватимуть, як ведуть бойові дії, які проблеми є у військах, щоб не доводити до таких історій.
Зараз розпочнеться наступний етап. І новому командувачу Андрієві Гнатову треба буде повертати довіру до командування.
Фото: ОПУ Президент України Володимир Зеленський і командувач Хортицького оперативно-стратегічного угруповання військ Юрій Содоль під час наради про безпекову ситуацію під час візиту в Донецьку область, Україна, 19 квітня 2024 року.
Але саме після цього всі будуть вважати, що такі, як Безугла, за чиїмось наказом або у своїх політичних цілях можуть через соцмережі дискредитувати командувачів, не несучи за це відповідальності. І це неправильно.
Наскільки обґрунтована заява Безуглої, що безпосередньо Содоль винен у прориві росіян на Торецьк на Донеччині?
Це треба питати безпосередньо в учасників подій. Маю свою думку, але мене там не було.
Літній наступ ворога розпочався з Торецька. Аналізуємо ситуацію на фронті
А яка ваша думка?
Якщо генерал був під час цих подій на відпочинку в Одесі і це вплинуло на хід бойових дій, то в цьому мають розібратися ті, хто його відпускав. Чи мав він там бути, чи не мав. Ми не можемо знати, чи обґрунтована заява Безуглої. Безугла написала те, що їй передали, підсвітили. Що там було насправді, треба, аби розбиралися Генштаб і ДБР. Після цього вже можна буде говорити, що дійсно це мало певні наслідки.
Насправді критика на адресу Содоля лунала не лише від Безуглої. Той самий Сергій Стерненко назвав призначення генерала «кадровою катастрофою».
Стерненко — блогер, який активно допомагає армії і бачить війну по-своєму. У нього є знайомі солдати й офіцери. Він з ними спілкується й отримує інформацію, з якої робить висновки.
А ми, народні депутати Комітету нацбезпеки та оборони, маємо все оцінювати з погляду стратегічності не за заявами у фейсбуці, а спираючись на аналіз проблеми на всіх рівнях, від тактичної ланки і до заслуховування найвищого військового керівництва.
Фото: facebook/Роман Костенко Під час засідання комітету
Я скажу, що якщо взяти 20 солдатів в окопі, то в кожного буде своя війна, своє бачення та своє ставлення до командирів.
Тому тут треба з кожним кейсом розбиратися окремо. Ще раз: я нікого зараз не вигороджую. І не маю особистих симпатій до того самого Содоля. Але вважаю позитивним, що президент так відреагував. Однак потрібно було на це реагувати раніше.
Тобто звільняти Содоля?
Розбиратись у цій ситуації.
Що ви можете сказати про бригадного генерала й нового командувача ОС Андрія Гнатова? Ви знаєте його?
Дуже добре знаю. Генерал Гнатов — людина, яка пройшла бойовий шлях. І найголовніше — він пройшов практично всі щаблі до стратегічного рівня.
Був начальником штабу оперативного командування «Південь». Готував до звільнення Херсон. Командував, обороняв Миколаїв, звільняв Херсон. Командував обороною Бахмута. Потім у нього були вищі посади. Остання — командувач оперативного командування «Схід». І зараз його призначили командувачем Об’єднаних сил.
Я вважаю, що це нормально, коли людина проходить усі щаблі. Бо історії про те, що сьогодні ти комбат, а завтра вже командувач якогось угруповання, не дають гарантії, що особа зможе відповідати займаній посаді. Військова справа потребує в першу чергу досвіду. Бо дуже складно на місці вчитися стратегічних речей.
Фото: ОПУ Президент України Володимир Зеленський присвоює полковнику Андрію Гнатову звання бригадного генерала
Нещодавно вийшла компліментарна стаття про 10 новацій за командування генерала Олександра Сирського, в якій, зокрема, серед досягнень головкома названо те, що «Вище армійське керівництво перемістилося зі столичних кабінетів до районів бойових дій». Чи відповідає це дійсності? До речі, ваш колега по комітету Олександр Федієнко заявив, що не розуміє, навіщо штабних генералів відправляти на фронт.
Я не сиджу в Генштабі. Але можу сказати про фронт. Головне, щоб генерали там не заважали. Кабінетні до цього сиділи у своїх кабінетах. Та є питання: чи мають вони саме бойовий досвід, коли приїжджають на фронт?
Але хай їдуть, хай дивляться. Головне, щоб від цього була користь. А чи погано це, чи добре — час покаже.
Як загалом оцінюєте результати аудиту військових частин і Генштабу за Сирського?
Я думаю, що найближчим часом на засіданні нашого комітету ми поставимо це питання. За результатами аудиту є позитивні й негативні сторони. Після обговорення можна буде зробити висновки й дати обʼєктивну оцінку.
Які саме позитивні й негативні наслідки аудиту?
Не можу публічно розповідати більш конкретно. Є негативні сторони, які, скажімо так, не можу озвучувати саме на загал. А позитивні полягають у тому, що до цього не було нормальної мобілізації, але після аудиту відправили на фронт частину військовослужбовців з тилу, чим підтримали хлопців на передовій. Це позитивно.
Однак є й негативні речі, про які ми говоритимемо, які аналізуватимемо на рівні комітету, а не виноситимемо це в інфопростір.
Анна Стешенко, спеціальний кореспондент LB.ua
