За інформацією: Суспільне Херсон.
Юлія Лисак — вчителька хімії з Херсона, липень 2026 року. Суспільне Херсон
Юлія Лисак — вчителька хімії. Вона лишається у прифронтовому Херсоні та продовжує працювати за фахом.
«Я розумію, що тут небезпека, і не зважаючи на цю небезпеку, ми продовжуємо працювати в місті. Мені здається, саме місто і тримається за рахунок тих людей, які тут залишаються. Ми навчилися із дітьми, із колегами цінувати кожну хвилинку нашого життя, кожну хвилинку спілкування в онлайн-режимі», — говорить Юлія.
Модель хімічного елемента для уроку, створена Юлією Лисак для онлайн занять. Фото з архіву Юлії Лисак
Викладати у школі Юлія почала у березні 2014-го, з початком російсько-української війни.
«Дійсно, це були буремні і важкі часи. З одного боку, ми постійно моніторили ці тривожні новини. З іншого — треба було бути готовими до будь-яких викликів саме на уроках, вміти знайти підхід до дітей, які, теж переживали всі ці події. Тому дійсно саме вибір професії і вся наша історія країни, вони тісно переплетені в моєму особистому житті», — каже вчителька.
Юлія Лисак у робочому кабінеті. Херсон, липень 2026 року. Суспільне Херсон
За словами Юлії, викладання хімії для неї — не просто професія, а можливість надихати учнів пізнавати світ через науку.
«Хімія вчить нас, що деякі речовини під дією високого тиску руйнуються. Але є такі речовини, наприклад, вуглець, який під дією високого тиску перетворюється на алмаз. І я обрала саме хімію і викладання хімії, напевно, тому, що це моя суперсила. Моя здатність, можливість створювати майбутнє», — говорить жінка.
Вчителька готує демонстрацію хімічного досліду. Херсон, липень 2026 року. Суспільне Херсон
Навіть дистанційне навчання Юлія намагається зробити цікавим для учнів: з дослідами та практичними заняттями. Показує дітям під час онлайн-уроків хімічні реакції в дії.
«Я їм пообіцяла: «Ми кинемо у воду натрій». Ми вчили якраз такі лужні метали. Показала. Захват в очах був неймовірний», — каже вчителька.
Хімічна реакція в дії. Херсон, липень 2027 року. Суспільне Херсон
Жінка знаходить час на захоплення, які допомагають їй відволікатись від буднів у прифронтовому місті.
«Для того, щоб відволіктися, окрім спорту, я обираю для себе художню літературу та кіно. Це дійсно те, що може відволікти від реалій сьогодення», — розповідає Юлія Лисак.
Вчителька мріє про день, коли до міста повернуться херсонці, які були змушені виїхати через війну, та про зустріч з вихованцями і колегами у стінах рідної школи.
«Я мрію пройтися цими пораненими вулицями, квітучими вулицями нашого міста. І, напевно, як вчитель, я ще мрію про те, що одного ранку ми всі зустрінемося в стінах нашого освітнього закладу. Ми побачимо, знову ж таки, щасливі очі дітей. Ми почуємо отой гамір в коридорах, за який ми так їх сварили, коли навчання відбувалося офлайн», — каже вчителька.
