За інформацією: Суспільне Херсон.
Згоріла після дронової атаки РФ автівка у середмісті Херсона, липень 2026 рок. Суспільне Херсон
«Проблема саме в кількості»
Речник 30-го корпусу морської піхоти Павло Дрогаль пояснює: дрони, якими росіяни атакують правобережну Херсонщину, не стали технологічно ефективнішими — їх просто стало значно більше.
«У травні вони застосовували 17 тисяч з чимось ударних безпілотників. У червні — вже більше 19 тисяч, у липні — понад 22 тисячі. За першу половину серпня — більше 15 тисяч, при цьому 14 тисяч із них ми або знищили, або подавили», — розповідає він.
Сили оборони знищують або подавляють близько 90% від усього, що застосовує російська армія. Але масштаб атак зростає.
«Чим більше вони застосовують, тим, на жаль, більша кількість дронів, які долітають до своїх цілей — як до цивільного сектору, так і до військового», — каже Дрогаль.
Вулиця у Херсоні після російських атак, липень 2026 року. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
Бригада «Варяг» і логіка терору
За словами речника, основний підрозділ, який атакує Херсон з лівого берега, — так звана бригада «Варяг».
«У них завдання одне — злітає дрон, він має щось вразити. Байдуже, це буде цивільний об’єкт чи військовий. Вони діють, не вибираючи ні способів, ні методів ведення війни», — каже Дрогаль.
Пілоти бачать, куди летить дрон — і свідомо обирають цивільні цілі.
«Пілот абсолютно бачить, абсолютно розуміє, в яку ціль влучить безпілотник, яким він керує. Вони це чудово розуміють і усвідомлюють абсолютно те, що вони роблять», — зазначає він.
Причину посилення терору Дрогаль вбачає у проблемах армії РФ на лівому березі.
«Логістика у них на лівому березі дуже ускладнена, фактично величезний дефіцит у паливі, енергоресурсах, воді. Не маючи ніяких успіхів на лінії бойового зіткнення, намагаються такими способами терору залякати цивільне населення, дестабілізувати обстановку», — пояснює речник.
Пошкоджена маршрутка після дронової атаки РФ у Херсоні, липень 2026 року. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
Оптоволокно, «Ланцети» та КАБи
Серед нових викликів — зростання кількості дронів на оптоволокні, які не піддаються радіоелектронній боротьбі.
«Те, що колись оптоволокно летіло на 15-20 км, зараз воно летить далі», — зазначає Дрогаль.
Паралельно Росія збільшує використання «Ланцетів» та активно задіює тактичну авіацію.
«За липень це було 26 авіаударів із застосуванням майже 100 керованих авіаційних бомб, за серпень — 17 авіаударів і майже 50 КАБів, які вони застосували проти правобережної Херсонщини», — каже речник.
Дрон РФ на дорозі у Херсоні. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
Ешелована оборона та як діяти цивільним
Попри масштаби атак, Дрогаль каже: без роботи Сил оборони ситуація була б значно гіршою.
«Тут зараз вибудована ешелонована протиповітряна оборона, яка постійно удосконалюється: мобільні вогневі групи, системи радіоелектронної боротьби, радіолокаційна розвідка, дрони-перехоплювачі та безліч інших засобів», — розповідає він.
Водночас речник звертається і до самих херсонців.
«Громадянам треба усвідомлювати, що їхня безпека — і їхня справа теж. Навіть якщо ти не бачиш дрона, але чуєш стрільбу — десь летить дрон. Не треба висовуватись і виглядати — краще сховатись у під’їзд, стати під дерево. Якщо ви в маршрутці і помітили дрон — попередьте водія і якомога швидше покиньте транспорт», — радить Дрогаль.
Дим від пожежі, яка виникла внаслідок атаки російського безпілотника у середмісті Херсона. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
Дронові атаки за липень: що відомо
21 липня дрон РФ атакував автівку у Центральному районі Херсона. Внаслідок удару загинула 45-річна жінка. Вона була співробітницею Херсонської ОВА.
20 липня у Корабельному районі Херсона через атаку дрона поранення отримали троє людей. Одна з травмованих потрапила до лікарні у тяжкому стані.
Двоє дітей, поранені 18 липня через дронову атаку РФ у Корабельному районі Херсона, перебували у реанімаційному відділені.
18 липня у Корабельному районі Херсона російський безпілотник атакував автомобіль. Поранені шестеро людей — п’ятеро дорослих та 14-річний хлопець.
