55-річний ветеран війни Іван Капітанюк із села Скиби Любомльської громади понад 25 років займається фермерством. На 20 гектарах землі він вирощує зернові, олійні, ягідні та баштанні культури, а цьогоріч уперше почав самостійно виготовляти соняшникову, соєву та гарбузову олію.
Про фермера розповіли в сюжеті «Суспільне Луцьк».
Фермерством Іван Капітанюк почав займатися у 2001 році, а у 2005-му офіційно зареєстрував господарство. Спочатку розводив свиней, згодом займався молочним тваринництвом, а площі його земель сягали майже 100 гектарів. Коли реалізація молока стала проблемою, чоловік позбувся худоби й почав шукати інші напрямки розвитку.
За словами фермера, вирощувати лише одну чи дві культури ризиковано, адже врожайність і ціни можуть змінюватися. Тому він намагається диверсифікувати виробництво й обирати ті культури, які приносять найбільший дохід.
Окрім виробництва олії, господар вирощує сою, пшеницю, соняшник, гарбузи та ожину. Ягідництво стало одним із перспективних напрямів його роботи. Нині ожина займає близько 2,5 гектара. Чоловік також вирощує кілька сортів цієї ягоди та продає саджанці.
Минулого року саме ягідництво принесло господарству близько пів мільйона гривень чистого прибутку.
Натуральна олія, що зберігається 10 років
Отриманий прибуток від ягід господар спрямував у розвиток – придбав олійницю вартістю 55 тисяч гривень, яку вже повністю окупив. Зараз фермер виготовляє три види крафтової олії: соняшникову, соєву та гарбузову.
Господар суворо дотримується технології, адже від чистоти зерна та рівня вологості залежить якість і термін придатності продукту:
-
Соняшникова олія: якщо вологість насіння становить 6%, олія може зберігатися до 10 років. З одного кілограма соняшнику виходить 500 грамів чистої олії (50% виходу).
-
Соєва олія: норма вологості сої – 8% (також забезпечує 10-річний термін зберігання). Вона у два рази щільніша за соняшникову.
-
Гарбузова олія: її господар називає «природним антибіотиком» із цілющими властивостями. Вихід становить 300–350 грамів з кілограма насіння.
Залишками від переробки – живильною макухою, багатою на мікроелементи, – господар годує домашню птицю та худобу.
Пекло на «нулі» та повернення до життя
У 2023 році, попри наявність броні як власника юридичної особи, Іван Капітанюк зібрав рюкзак і добровільно пішов до військкомату. Службу проходив на Куп’янському напрямку в найгарячіших точках.
Він згадує, як під час першого 25-денного виходу на «нуль» позиції безперервно накривала ворожа артилерія – до 120 прильотів на годину. Окупанти застосовували все наявне озброєння, а з дронів скидали хімічну зброю.
Після лікування в шпиталі захисник одразу повернувся на передову, де отримав важкі мінно-вибухові поранення та контузії.
«Рука висіла, голова була розбита, вухо відірване… У голові було повно дрібних осколків, їх п'ять разів діставали спеціальним магнітом. Десять днів я пролежав без тями у харківському госпіталі», – пригадує ветеран.
Плани на майбутнє
Попри важкі наслідки поранень та тривалу реабілітацію, Іван Капітанюк не опускає рук. Робота на землі для нього – це спосіб відновлення та руху вперед.
У планах фермера – встановлення систем крапельного поливу для ожини, що дозволить збільшити врожайність майже вдвічі). Також планує розширювати переробку власної продукції, а серед майбутніх напрямків розглядає вирощування фундука.
