За інформацією: Суспільне Херсон.
Директор КП «Парки Херсона» Володимир Циктор. Суспільне Херсон
Тоді обійшлось без поранених. Але були й випадки, коли травм не вдалося уникнути. Лише у 2026 році від вибухонебезпечних предметів постраждали двоє працівників.
«Це співробітники зеленого будівництва та відділу ремонтно-будівельних робіт. Перший косив траву й, коли закінчив, відійшов у бік та наступив на вибухівку. Другий проводив ремонт покрівлі. Він встав на шифер і стався вибух, внаслідок чого чоловік втратив кінцівку», — говорить Циктор.
Працівник КП «Парки Херсона» косить траву на площі Свободи у Херсоні. Суспільне Херсон
Робітник зеленого будівництва Дмитро Плотніков каже, що у своїй роботі завжди зважає на попередження про мінну небезпеку.
«Косити треба, за можливості, там, де безпечно. Якщо є повідомлення, що у якомусь районі знайдені міни, то, звісно, ми там не працюємо. Було так, що ми косили і нас попередили, що на одній із вулиць поруч виявили заміновану ділянку й що там працювати не варто. А одного разу наш робітник знайшов міну. Йому, грубо кажучи, дуже пощастило. Він пройшовся косою прямо над нею і тоді її побачив. Вона лежала у густій траві, де спочатку не видно було», — розповів чоловік.
Робітник зеленого будівництва КП «Парки Херсона» Дмитро Плотніков. Суспільне Херсон
Не забуває про мінну загрозу й майстриня виробництва «Парків Херсона» Світлана Кравець. Вона прибирає вулиці, бере участь у ліквідації обстрілів. Під час роботи не раз натрапляла на небезпечні знахідки.
«Багато було і протипіхотних мін, і снарядів від міномета, і «пряники», і «пелюстки». І в кузові вибухали, і так знаходили, і з дронів скидали. Ситуація зараз така, що працюємо в такий час складний», — сказала Світлана.
Майстриня виробництва «Парків Херсона» Світлана Кравець. Суспільне Херсон
Робота у «червоній зоні»
Під час режиму тишіРежим тиші на Херсонщині розпочався з 3:00 27 жовтня й тривав до 22:59 1 листопада. На цей період Україна та РФ, за сприяння Першої леді США Меланії Трамп, домовились про припинення вогню, щоб провести гуманітарну операцію у тимчасово окупованих Олешках. Завдяки цьому вдалось евакуювати людей, які погодились на виїзд. Тим, хто залишився у місті, передали гуманітарну допомогу., який тривав з 27 жовтня по 1 листопада, комунальникам вдалось попрацювати у «червоних зонах» міста. Вони розчищали вулиці, щоб ними могли проїхати автівки та пройти люди. Там теж знаходили вибухонебезпечні предмети, розповів майстер виробництва Валерій Головко.
«На зеленій зоні ми помітили протипіхотну міну і ще якісь предмети з дротиками. Ми вже їх не чіпали. Там був дуже поганий зв’язок, але ми викликали керівництво, а вони — саперів. Коли на тому місці закінчили роботу, переїхали на іншу локацію. Нас попереджає керівництво, якщо десь були «скидання». Стараємося ті зони оминати, поки там не розмінують. Але ми й самі знаходили такі предмети, які викликали у нас підозру, і теж викликали поліцію», — сказав Валерій.
Комунальники ліквідовують наслідки російських атак у «червоній зоні» Херсона, жовтень 2026 року. Суспільне Херсон
Про роботу на одній з прибережних вулиць «червоної зони» Дніпровського району розповів водій навантажувача Юрій.
«Спочатку дивилися, щоб не було цих «пряників». Обережно горнули там, дивились. Найголовніше — не натрапити на міну. А так все поприбирали, повичищали. На узбіччях доріг багато», — сказав він.
Навантажувач збирає обрізані гілки, Херсон, листопад 2026 року. Суспільне Херсон
Дотримання правил безпеки — це основа їх роботи, говорить майстриня зеленого господарства Ольга Чупікова. Уважно дивитися під ноги стало звичною справою.
«Ці «пелюстки» та «пряники» можуть бути замасковані під опале листя. Лишається тільки бути пильними й ні на мить про це не забувати. Наше підприємство навчало і не один раз. Ми проходили вишколи з мінної безпеки. Ця небезпека в місті зберігається і стає тільки гірше. У нашої бригади був такий досвід, коли ми знаходили ВОГ і замінований ретранслятор. Це було ще до перемир’я. Ми спрацювали правильно: всі відійшли, техніка від’їхала, я викликала саперів. Тому хочу звернутися до всіх людей, які наразі проживають у Херсоні: будьте уважні, будьте пильні», — каже Чупікова.
Майстриня зеленого господарства КП «Парки Херсона» Ольга Чупікова. Суспільне Херсон
За її словами, комунальники продовжують косити траву навіть тоді, коли начебто не сезон. Це важливо, адже російські військові регулярно скидають з дронів вибухонебезпечні предмети і, якщо рослинність на вулицях буде високою, помітити їх буде складніше.
Не підходьте і не чіпайте
Зона ймовірного дистанційного мінування поширюється на всю територію, куди можуть залетіти безпілотники РФ, говорить начальник відділу комунікації Головного управління Національної поліції в області Андрій Кований. Станом на початок листопада 2026 року рівень мінної небезпеки на території правобережної Херсонщини залишається високим.
«В усіх прибережних районах неодноразово фіксувалися випадки як дистанційного мінування, так і виявлення інших вибухонебезпечних предметів: залишків боєприпасів, мін, які були розставлені тут ще в період окупації. Наразі ворог переважно використовує для дистанційного мінування саме безпілотники. І ту відстань, куди фактично може залетіти умовний Mavic, можна вважати «червоною зоною» по мінуванню», — пояснив Кований.
Начальник відділу комунікації Головного управління Національної поліції в області Андрій Кований. Суспільне Херсон
Він додав, що вибухонебезпечні предмети виявляють в усіх районах Херсона, як і в усіх прибережних населених пунктах області, куди долітають російські дрони.
«Загалом, як скинуті, так і неспрацьовані залишки боєприпасів можуть залишатися на сітках. Щодо цього теж треба бути уважними. З цим також працюють відповідні служби. Небезпеку становлять і залишки дронів, особливо батареї. Неодноразово фіксувалися випадки, коли люди підбирали батареї, які потім загорялися вдома чи в транспортних засобах. Тому рекомендуємо в жодному разі їх не чіпати, не брати додому, щоб уникнути пожеж і трагедій», — попередив начальник відділу.
Частина від російського БпЛА на сітці, що захищає дорогу від дронових атак, Херсон, лютий 2026 року. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
За його словами, під час режиму тиші п’ятеро людей зазнали травм від вибухонебезпечних предметів. Цей період показав, наскільки значним є рівень замінованості у «червоній зоні». Комунальні служби, поліція та ДСНС виявили чимало боєприпасів.
«Це стосується як дистанційного мінування, так і залишків боєприпасів, які не здетонували. Це також залишки збитих дронів і тих, які йшли на удар і не спрацювали, залишки від реактивних систем залпового вогню, від артилерійських снарядів. Все це ймовірно може бути на території прибережних районів. У період тиші люди змогли потрапити до себе додому і все це виявляли. За ці дні щонайменше п’ятеро цивільних чоловіків отримали вибухові травми саме внаслідок детонації вибухонебезпечних предметів на території «червоної зони», куди раніше було важко дістатись», — сказав Кований.
Вибухонебезпечні предмети можуть мати різний вигляд і часто бувають замасковані, щоб залишатись непомітними. Поліція Херсонської області/Telegram
Він нагадав про основні правила поведінки під час виявлення вибухонебезпечних предметів:
«Якщо ви щось помітили підозріле, в жодному разі не чіпайте та не наближайтеся. Відійдіть, за можливості, тією самою дорогою, крок у крок, тому що територія, якою ви пройшли, вже має бути безпечною. Повідомте відповідні служби за номерами 101 або 102 та, за можливості, якось позначте чи обгородіть небезпечну ділянку».
