Не кожна громада матиме академічний ліцей: як зміниться мережа шкіл в Україні

фото організаторів форуму У Львові обговорили можливості і виклики громад у 2027 році

У Львові відбувся форум «Реформа старшої профільної школи: можливості і виклики для громад», під час якого представники уряду, парламенту, освітні експерти та місцевого самоврядування обговорили підготовку до нового етапу реформи Нової української школи. Серед головних тем – формування мережі академічних ліцеїв, фінансування освітньої інфраструктури, доступність професійної освіти та залучення бізнесу до профорієнтації школярів.

Однією з ключових дат реформи стане 1 вересня 2027 року – тоді мають розпочати роботу академічні ліцеї в межах нової моделі старшої профільної школи.

2090 академічних ліцеїв: не кожна громада матиме власний заклад

Як розповіла головна менеджерка швейцарсько-українського проєкту підтримки освітніх реформ DECIDE Валентина Полторак, нині сформована мережа з 2090 академічних ліцеїв. Водночас це ще не остаточна модель, яка забезпечить необхідну якість профільної освіти. Середня кількість дітей, яка має бути в таких ліцеях, відповідно до стандарту старшої профільної школи – це мінімум 300 дітей в сільській місцевості і 600 дітей в містах.

За її словами, академічні ліцеї мають бути достатньо великими, щоб учні могли обирати між різними профілями та навчальними предметами. Однак демографічна ситуація, особливо у прифронтових громадах, не дозволяє всюди створити такі заклади.

Оперативні, достовірні і найважливіші новини тут Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google Додати

Під час консультацій, які проводили у 24 областях України, громади не заперечували проти самої ідеї реформи, проте наголошували на нестачі дітей, проблемах із безпекою, дорогами та освітньою інфраструктурою.

«Академічні ліцеї мають бути великими, з великою кількістю дітей. Саме тоді ми забезпечимо реальний вибір предметів, профілів, реальну якість освіти», – наголосила Валентина Полторак. За її оцінкою, формування повноцінної мережі триватиме щонайменше десятиліття.

Валентина Полторак (фото організаторів)

Одним із рішень для громад, які не матимуть власних академічних ліцеїв, має стати міжмуніципальне співробітництво. Кілька громад зможуть спільно організовувати доступ дітей до закладу, домовлятися про його фінансування та транспортне забезпечення.

У межах відповідної грантової програми 108 громад вже укладають договори про співпрацю. Після їхнього підписання учасники зможуть отримати по 1 млн грн на облаштування лабораторій в академічних ліцеях. Також передбачена підтримка для купівлі автобусів та облаштування пансіонів.

Навчають голів громад та їхніх заступників, представників відділів освіти працювати для залучення додаткового фінансування – інвестицій із Європейського Союзу.

На що спрямують освітні кошти у 2027 році

Окрему увагу на форумі приділили державному фінансуванню реформи. Заступниця міністра освіти і науки Анастасія Софієнко розповіла про основні напрями інвестицій, передбачені у проєкті державного бюджету на 2027 рік.

Серед них:

  • Укриття. Програму субвенцій на будівництво укриттів планують продовжити. Вона й надалі охоплюватиме не лише школи, а й дитячі садки. Під час відбору проєктів пріоритет матимуть майбутні академічні ліцеї.

  • Обладнання для ліцеїв. На Нову українську школу передбачено 3 млрд грн – такий самий обсяг, як і цього року. Одним із головних пріоритетів стане облаштування академічних ліцеїв.

  • Професійна освіта. Планують продовжити фінансування майстерень і лабораторій для закладів професійної та фахової передвищої освіти.

  • Шкільне харчування. На харчоблоки передбачають 1 млрд грн.

  • Шкільні автобуси. На оновлення автопарку планують спрямувати 2 млрд грн.

  • Дошкільна освіта. У державному бюджеті вперше передбачили окрему субвенцію на інвестиції в дошкілля.

Також уряд розглядає можливість фінансування енергетичної ефективності закладів освіти та житлових просторів – пансіонів при академічних ліцеях. Вони потрібні насамперед дітям із віддалених населених пунктів, які навчатимуться в закладах інших громад.

Анастасія Софієнко наголосила, що важливо не лише передбачати кошти, а й забезпечувати належне виконання проєктів. Зокрема, від ефективності використання субвенцій залежить можливість залучення додаткового фінансування від Європейської комісії в межах програми Ukraine Facility.

Ще один практичний інструмент для громад – попереднє рейтингування інвестиційних проєктів. Рейтинг має допомогти громадам визначити, які обʼєкти мають більше шансів отримати державне фінансування, перш ніж витрачати місцеві кошти на підготовку або коригування проєктно-кошторисної документації.

Профорієнтація: школярів знайомитимуть із реальними професіями

Найважливіша ідея цієї реформи – повʼязати освіту з ринком праці, наголосила Валентина Полторак. Тому освітяни працюють над створенням сучасної системи профорієнтації, яка має допомогти підліткам свідомо обирати майбутню професію, враховуючи власні інтереси та реальні потреби ринку праці.

«Україна десятиріччями готувала за мільярди гривень фахівців, які себе на ринку праці не знаходили. Сьогодні ми вже не маємо такої розкоші. Нам треба планувати освіту таким чином, щоби вона відповідала потребам економіки, відновлення і розвитку нашої держави», – наголосила фахівчиня.

Валентина Полторак додала, що старий підхід до профорієнтації вже не відповідає сучасній економіці. Тепер важливо налагодити постійну співпрацю між школами, місцевою владою та підприємствами. З 2024 року відповідну модель спочатку випробовували у девʼяти громадах. Після цього розпочався національний пілот, до якого долучилися 390 громад. За минулий рік профорієнтаційними заходами охопили 75 тисяч дітей, а цього року планують залучити понад 100 тисяч.

Інфографіка з презентації Валентини Полторак

До ініціативи приєдналися близько 3000 підприємств. Школярі відвідують виробництва, знайомляться з фахівцями, дізнаються про умови роботи та вимоги до майбутніх працівників. Для дітей, які не можуть відвідувати підприємства особисто, організовують онлайн-екскурсії. Серед партнерів є підприємства енергетики, аграрної, фармацевтичної та інших галузей. Зокрема, Рівненська атомна електростанція за три місяці провела профорієнтаційні заходи для 800 дітей.

Окремий напрям – створення профорієнтаційних хабів, де школярі можуть не лише почути про професію, а й спробувати виконати практичні завдання на спеціальному обладнанні. Наприклад, у таких просторах використовують симулятори зварювання, керування кранами, комбайнами та тракторами. Цього навчального року в межах грантової програми мають зʼявитися 52 нові профорієнтаційні хаби. На їхнє створення передбачили гранти по 400 тисяч гривень.

За словами Валентини Полторак, така робота вже впливає на вибір учнів. Наприклад, у Решетилівській громаді після запровадження профорієнтаційних заходів кількість вступників до місцевого закладу професійної освіти зросла на 30%.

Водночас профорієнтація має допомогти подолати розрив між очікуваннями молоді та потребами економіки. За оцінкою спікерки, у багатьох громадах близько 70% обраних профілів мають гуманітарне спрямування, тоді як Україні потрібні фахівці технічних спеціальностей – фізики, хіміки, інженери, зокрема для розвитку промисловості та оборонного сектору. Нині в Україні дефіцит робітничих професій понад 35%.

Найбільші виклики – вчителі, безпека та доступність освіти

Під час дискусії учасники форуму звернули увагу на проблеми, які можуть ускладнити реалізацію реформи. Народна депутатка, секретарка парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа наголосила, що для якісної профільної школи недостатньо змінити мережу закладів. Потрібні мотивовані вчителі, належні умови праці, сучасні навчальні програми та підтримка педагогів додатковими фахівцями – психологами, методистами, старшими вчителями.

Окремо вона згадала про необхідність врегулювання використання штучного інтелекту в освіті, а також цифрової безпеки та використання гаджетів у школах.

Проблемою залишається і нестача вчителів природничих дисциплін. Валентина Полторак звернула увагу на дефіцит фахівців із фізики, хімії та біології, без яких неможливо забезпечити повноцінне викладання відповідних профілів. Тому основну увагу в грантових програмах приділяють STEM-напрямкам.

Ще один виклик – доступність академічних ліцеїв для дітей із невеликих і віддалених громад. Якщо учень навчатиметься в іншому населеному пункті, необхідно забезпечити його підвезення, а в окремих випадках – проживання в пансіоні. За оцінкою Валентини Полторак, потреба в таких пансіонах є більш ніж у 50 випадках по Україні. Переважно йдеться про ремонт і пристосування вже наявних приміщень.

Інфографіка з презентації Валентини Полторак

Народний депутат, голова підкомітету адміністрації та місцевого самоврядування Олександр Аліксійчук також наголосив, що держава має забезпечити рівні освітні можливості для дітей незалежно від того, живуть вони в обласному центрі чи невеликому селі. Для цього потрібні не лише лабораторії та сучасні освітні простори, а й укриття, транспорт і належні умови навчання під час повітряних тривог.

Учасники форуму погодилися, що успіх реформи залежатиме від спільної роботи держави, громад, освітян і бізнесу. Адже її метою є дати підліткам можливість здобути якісну освіту, свідомо обрати професію та знайти перспективи для свого майбутнього в Україні.

Джерело

Новини України