Фото: змі окупантів Армія РФ
Розберемося, скільки коштує російський солдат і що в них там по скільки. На момент написання тексту 1 євро коштував 98,18 рубля. Для зручності цифри по тексту діліть на 100.
Отже, Міністерство оборони РФ всім підписантам контрактів разово видає 195 тисяч рублів. Розміри грошового утримання військовослужбовців армії противника десь такі (у рублях, ясна річ):
— стрілець (рядовий-контрактник) — 204 тис.;
— трішки кваліфікований фахівець (кулеметник / гранатометник / водій / кухар / сапер) — 211 тис.;
— старший спеціаліст (старший водій / старший сапер / інші у званні єфрейтора) — 216 тис.;
— дуже кваліфікований спеціаліст (зв’язківець) — 219 тис.;
— начальник радіостанції — 228 тис.;
— командир відділення — 232 тис.;
— командир взводу (лейтенант) — 272 тис.;
— командир роти (капітан) — 296–341 тис.;
— командир батальйону (підполковник) — 382–457 тис.;
— командир бригади (полковник) — 470–522 тис.;
— інструктор — від 260 тис.;
— офіцер штабу (від капітана до полковника) — 382–470 тис.;
— пілот літака, вертольота — від 522 тис.
Фото: facebook/Міноборони РФ Під час навчань
Тарифи для найманців «Ахмату», яких набирають через університет спецпризначення в Гудермесі, і найманців різного штибу ПВК:
— боєць штурмового підрозділу (без бойового досвіду) — 290 тис.;
— молодший командир або боєць з бойовим досвідом — від 370 тис.;
— спеціаліст з бойовим досвідом (з досвідом штурмових операцій, розвідки, рейдів, РЕБ, мінно-вибухових робіт) — від 450 тис.;
— командир підрозділу — від 580 тис.
Але це ще не все меню:
— за поранення федеральна виплата — від 3,46 млн плюс від 1,2 млн регіональна;
— за загибель (родині) — 7 млн федеральна (є чутки, що вже 15 млн), страхова — 5,5 млн плюс регіональна на похорон і компенсація від 700 тис.
Але є і способи економити бюджет: немає тіла — немає виплат. За різними оцінками, до 50 % своїх загиблих в Україні Росія вважає документально такими, що зникли безвісти. Тепер зрозуміло, чому агресор не поспішає підбирати трупи своїх?
Активність на полі бою також стимулюють матеріально:
— за перебування у «зоні СВО» (на території України) — 6 тис. на добу;
— за просування у штурмах — від 20 тис. за 1 км;
— за бої в обороні — від 4 тис. на добу;
— за підбиту техніку, знищених солдатів, полонених — від 150 тис. до 1,7 млн;
— за успішну розвідувальну операцію — від 55 тис.
Фото: Голос Америки
Звісно, що цей розділ меню — багате пасовисько для командно-штабних кадрів, адже рядові виконавці цих виплат переважно не бачать. Найчастіше їх розподіляють у штабах, гроші йдуть старшим офіцерам. Звісно, що Міноборони — на паях. Наприклад, скільки осіб брали участь у розвідоперації, не знає ніхто, крім тих, хто писав беерку, тому виплати розмазують тонким шаром, а потрапляють вони визначеному колу осіб, що діє за попередньою змовою.
Також пам’ятаємо, що ті, хто укладав контракти до 21.09.2021, отримають значно скромніші виплати — від 26 до 86 тисяч рублів для рядових і молодшого командного складу і 116–242 тисяч для старших офіцерів. Правда, ця категорія практично вимерла ще до кінця минулого року, хоча «динозаври вторгнення» ще трапляються. Потім оголосили мобілізацію — і цінник поліз догори. Паралельно утворився поживний ґрунт для розборок між «контрактниками старого парку», «мобілізяками» та «добровольцями». Нерівність виплат підживлює командно-штабну корупцію — рівень поборів також різний для різних категорій. Ще один спосіб заробітку — плата за перехід зі старого контракту на новий.
Але й це не всі виплати, є ще від органів державної влади. За ілюстрацію візьмемо статистику Центрального федерального округу. Москву не розглядаємо, там своя атмосфера. Середня (медіанна) виплата за укладення контракту з міністерством нападу РФ невпинно зростала — зі 100 тис. рублів у жовтні 2023 року до 251 тис. у травні цього року. У два з половиною рази за сім місяців.
Фото: EPA/UPG Постери у Подольську, Підмосков’я, 17 травня 2024 року.
Із 17 адміністративних суб’єктів Центрального ФО виплати підвищували 11. Цікавинка на прикладі 98-ї десантної дивізії: рекрути, що поповнюють полки в Костромі й Іванові, отримують по 50 тисяч, а ось рекрути полків у Тулі — 255 тисяч. Умиратимуть під Часовим Яром разом, але тульські дорожчі уп’ятеро. Загалом є казково заможні регіони, де виплати сягають 1,5 млн.
Максимальні виплати по Центральному ФО — у Московській, Воронезькій, Ярославській, Брянській і Тверській областях. Максимальні втрати — Воронезька, Московська, Тульська області. У найменш економічно розвинених суб’єктах РФ (Бурятія, Тива, Чеченська Республіка) губернаторські виплати є вищими за середні, а в Чечні — взагалі 500 тис.
Усі ці факти можуть бути ознакою проблем з набором новобранців, оскільки Міноборони противника змушене купляти їх за гроші суб’єктів. А це додатковий тягар на місцеві бюджети. Як тут не згадати канонічне «дєнєг нєт, но ви дєржитєсь»!
Нестачу ресурсів можуть підтвердити слова російського міністра фінансів Антона Сілуанова, мовляв, слід запровадити прогресивну шкалу оподаткування, адже є «запит на соціальну справедливість». У перекладі — «грошей не вистачає, треба пошукати в кишенях населення, а щоб воно не обурювалося, грабуватимемо середній клас».
Фото: Euronews
Трохи статистики. Працюють у РФ приблизно 78 млн осіб. Середня зарплата по країні — $400, мінімальна — $67. Понад 200 тисяч рублів на місяць заробляють 3 % з них, тобто десь два мільйони осіб, і більшість із них — у Москві, Санкт-Петербурзі, Єкатеринбурзі, Краснодарі, Новосибірську та Владивостоку. Тобто якщо хтось запропонує людині не з перерахованих місць щомісяця 200 і більше тисяч на місяць, то охочих мало б бути достатньо. Але в реальності щось починає змінюватися, тому розмір виплат у суб’єктах росте.
Російська система комплектування подає до військ приблизно на 7 тис. осіб більше, ніж щомісяця втрачає на фронті. Щоб вийти на проголошену колишнім міністром оборони чисельність збройних сил у 3,5 млн до 01.01.2026 (зараз є 1,7 млн), з таким темпом знадобиться 257 місяців. Додаємо сюди дострокове повернення з відпусток офіцерів ГОМУ ГШ ЗС РФ і доходимо до висновку, що мобілізація в Росії відбудеться. Щоб реалізувати наступальний план, противникові потрібно десь 200–300 тис. осіб, а зібрати й навчити таку кількість можна не менш ніж за три місяці, причому підготовка буде така собі (росіяни можуть одночасно навчати приблизно 130 тисяч, більше фізично немає де).
Якщо порахувати гроші, людей і можливості, то виходить, що масштабний наступ противник зможе почати лише восени. За умови, що купить достатньо людей.
Фото: EPA/UPG Мобільний вербувальний центр перед залізничним вокзалом в центрі Санкт-Петербурга, 17 квітня 2024 року.
Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій
