Микола Азаров. УНІАН
Колишній прем'єр-міністр України, якого обвинувачують у держзраді, Микола Азаров балотується в академіки Російської академії наук (РАН). При цьому він має нульовий індекс Гірша — ключовий показник якості наукової діяльності.
Про це повідомляє портал академічної спільноти T-Invariant.
Вказується, що Азаров, який очолював український уряд за часів президента-втікача Віктора Януковича, претендує на звання члена РАН за напрямком "гірничі науки".
Портал вивчив наукометричні показники всіх кандидатів у члени РАН, зареєстрованих на вибори 2025 року, в eLibrary — російській науковій електронній бібліотеці, інтегрованій з Російським індексом наукового цитування (РИНЦ). Там з'ясували, що Азаров не має наукових публікацій.
"Важко згадати, коли ще було таке, щоб в академіки балотувалися науковці з індексом Гірша — ноль", — йдеться у повідомленні.
До червня 2022 року, поки його не виключили, Азаров був членом-кореспондентом Національної академії наук України (НАНУ). Портал також не зміг знайти інформацію в базі Scopus, що відстежує цитованість наукових статей.
За даними "Радіо Свобода", за фахом Азаров – геолог-геофізик, закінчив Московський державний університет. По завершенні вишу працював на комбінаті "Тулавугілля" та у Підмосковному науково-дослідному і проєктно-конструкторському інституті, доки не пішов у політику на початку 1990-х років.
Про індекс Гірша
Індекс Гірша, або h-індекс — це показник авторитетності науковця, наукового закладу чи видавництва, який розраховується за складною формулою на основі цитувань наукових публікацій. Його розробив американський фізик Хорхе Гірш, професор Каліфорнійського університету в Сан Дієго, майже два десятиріччя тому, у 2005 році.
Що відомо про розслідування держзради Азарова
Микола Азаров обіймав посаду прем'єр-міністра України з 11 березня 2010 року по 28 січня 2014 року. Його син Олексій Азаров був народним депутатом Верховної ради VII скликання.
Після Євромайдану Азаров утік до Австрії. Згодом уряди Австрії й Швейцарії оголосили про арешт його активів з метою запобігання ризику незаконного привласнення фінансових активів української держави. У 2015-му МЗС України анулювало дипломатичний паспорт Азарова.
Азаров перебував в санкційному списку з 2014 року за розкрадання державних коштів України або зловживання службовим становищем, але у березні 2020 року ЄС зняв санкції щодо Азарова.
У вересні 2018-го повідомлялось, що Азарова підозрюють у заволодінні в "співучасті з учасниками злочинної організації Януковича скрапленим газом загальною вартістю близько 2,2 мільярда гривень". А у жовтні 2018-му ГПУ повідомила про підозру Азарову та його сину в одержанні хабаря у сумі понад 140 млн грн за призначення на посаду в Кабмін першого віцепрем'єр-міністра.
28 січня 2021 року Державне бюро розслідувань оголосило про підозру у державній зраді колишньому президенту-втікачу Віктору Януковичу за підписання "Харківських угод" у 2010 році на користь Росії.
12 березня 2021 року СБУ почала розслідування та відкрила кримінальне провадження щодо службових осіб органів державної влади за фактом державної зради у період з 2008 по 2010 роки.
19 грудня 2022 року ДБР у взаємодії з Офісом генерального прокурора завершили спеціальне досудове розслідування за підозрою колишніх президента Віктора Януковича та прем’єр-міністра України Миколи Азарова у вчиненні державної зради.
У жовтні 2023 року СБУ повідомила про нову підозру експрем'єру Азарову у державній зраді, а також викрила в Києві його помічницю, яка готувала для тексти виступів для російських медіа.
У січні 2024 року скерували до суду справу експрем'єра Азарова за звинуваченням його в інформаційній діяльності на користь РФ.
