У серпні 2024 року Мінфін США запровадив санкції проти російської компанії АО «Стройсервис», якою володіє мільярдер Дмітрій Ніколаєв, який підтримує війну. Обґрунтованість санкцій питань не викликає, виникає лише одне питання: чому так пізно? Нам вдалося отримати документи, які доводять, що ще до початку повномасштабного вторгнення ворога на територію України «Стройсервис» здійснювала безперервні постачання вугілля до так званих «Л/ДНР». А допомагали (і допомагають) їй у цьому численні фірми-прокладки, контрольовані, зокрема, громадянами України.
«Барзаська» схема
За час війни статки російського олігарха Дмітрія Ніколаєва зросли майже вдвічі. Якщо у 2023 році американський журнал Forbes оцінював вартість його активів у 1,1 млрд доларів, то у 2024 – вже у 1,8 млрд. Тобто, популярна в «русском мире» приказка «кому війна, кому мати рідна» характеризує бізнес Ніколаєва якнайкраще.
У прес-релізі Мінфіну США, який представляє останній пакет антиросійських санкцій, йдеться про те, що цей пакет націлений серед іншого «на підприємства, що працюють у російському металургійному та гірничодобувному секторі», які перетворилися на «інструмент на службі військово-промислового комплексу Кремля». Простіше кажучи, АО «Стройсервис», яка потрапила під санкції – один із ключових спонсорів російської агресії проти України. А щоб одноосібний власник цього АО Дмітрій Ніколаєв (88,89% акцій належать йому безпосередньо, і ще 11,11% – через компанію ООО «АК «Стройсервис») міг заробляти більше, йому Кремлем було віддано на відкуп окупований український Донбас.
І до, і після 24 лютого 2022 року компанія Ніколаєва здійснювала постачання коксівного вугілля на підприємства, захоплені сепаратистами «Л/ДНР». Чому ж санкції проти неї було введено тільки зараз? Справа в тому, що «вирахувати» причетність «Стройсервиса» до цих поставок було непросто: у своїх ланцюжках Ніколаєв задіяв двох, а то й трьох посередників, які допомагали маскувати походження вантажу.
Одну з таких схем нам вдалося встановити повністю. Тільки через компанію ООО «СП «Барзасское товарищество» за два роки «Стройсервис» поставила на тимчасово непідконтрольні Україні території вугільної продукції на понад 1 млрд рублів (10 млн дол. за актуальним курсом).
Пройдемося по цій схемі детально. На перший погляд, усе пристойно: ООО «СП «Барзасское товарищество» продає вугілля різним, начебто не пов’язаним між собою фірмам, ті з маржею перепродають його кінцевому споживачеві – бізнес і нічого особистого, як то кажуть. Але не випадково ми в цьому реченні виокремили підступну частку «нібито». Річ у тім, що це – не що інше, як навмисне дроблення поставки між трьома афілійованими компаніями – щоб заплутати сліди. Причому, афілійованими не тільки між собою, а й із підприємством-постачальником, яке ще за місяць до внесення АО «Стройсервис» до санкційних списків фігурувало на сайті холдингу як одна з дочірніх компаній, а потім загадково зникло.
Зокрема, з договору поставки від 22.02.2024 р., копія якого опинилася в нашому розпорядженні, видно, що під час продажу вугілля від компанії ООО «АЛС-Трейд» компанії ООО «Алгоритм Топливный Интегратор» (ООО «АТИ») фактичним вантажовідправником виступає інша компанія з-поміж «перших» покупців того самого вугілля – ООО «АлЭнСи»! Чому б це? А вантажоодержувачем вказана компанія ООО «Флоранс», до якої ми ще повернемося. Ось ця копія договору:
А ось договір на продаж вугілля між ООО «СП «Барзасское товарищество» і ООО «АлЭнСи»:
Ще один примітний факт впадає в очі, якщо вивчити картку компанії ООО «АЛС-Трейд» (ИНН 4205412620) на сайті реєстру російських юросіб. У контактах «АЛС-Трейд» вказано електронну пошту: [email protected] – явно «списану» з назви ООО «АлЭнСи».
І в договорі поставки вугілля між компаніями ООО «АлЭнСи» і ООО «Инвестнефтетрейд» ми бачимо зазначеним в якості контактного той самий e-mail!
Виходить, дві нібито різні компанії використовують для ділового листування одну й ту саму адресу електронної пошти. Виглядає це приблизно так само, як якби на сайті Mercedes було вказано email: [email protected]. У випадку з «АЛС-Трейд» таке порівняння цілком доречне: крім участі в ланцюжку незаконних постачань вугілля на окуповані території, ця фірма, як написано на її офіційному сайті, возить «преміальні автомобілі німецької трійки» – з Китаю, причому, у контейнерах з-під вугілля.
Так-так, так і написано: «З Кузбасу контейнери “пішли” з митно-логістичного центру ООО «АлЭнСи» з вугіллям, а повернулися – з легковими автомобілями». Тобто, обхід санкцій ця компанія практикує на різних напрямках і різними способами.
Як нам вдалося з’ясувати, фактично компанією «АЛС-Трейд» керує Роман Крамарь – начальник департаменту продажів на внутрішньому ринку АО «Стройсервис». І хоча холдинг Ніколаєва неохоче розкриває імена своїх ключових співробітників, інформацію про Крамаря можна знайти в соціальних мережах: він, виявляється, тікає не тільки від санкцій. Так, у російській соціальній мережі «вКонтакте» нам вдалося знайти такі пости:
Третя компанія з першої «ланки ланцюга» поставок вугілля від АО «Стройсервис» на окупований Донбас – ООО «Коал Трейдинг» (ИНН 7714475147). Тут взагалі все просто: з виписки з російського реєстру юросіб видно, що її попереднім директором, до санкцій, був Бобирь Олександр Юрійович. І цей самий громадянин був генеральним директором російського ООО «Бреви Ману» (ИНН 7713298978), теж «дочки» АО «Стройсервис», серед засновників якої зазначений особисто Дмітрій Ніколаєв. До речі, ще одним засновником «Бреви Ману» вказано кіпрський холдинг GRAINFUL HOLDING LTD, який журналісти пов’язують з одіозним бізнесменом, громадянином України Павлом Фуксом. Виходить, у Дмітрія Ніколаєва, який спонсорує війну Путіна проти України, є в Україні тісні ділові зв’язки?.. Цікаві справи.
Але підемо далі схемою поставок. Замикають ланцюжок компанії ООО «Инвестнефтетрейд» (ИНН 7729481489), АО «Трейд» (ИНН 7727472979) та ООО «АТИ» (ИНН 7706806518).. Теж нібито різні, але насправді пов’язані між собою давно і дуже тісно. По-перше, всі вони згадувалися в пресі як активи скандально відомого російського бізнесмена Сергія Невського, який був замішаний у безлічі корупційних скандалів, і зрештою потрапив до в’язниці. А по-друге, через усі ці фірми вугілля приходило до одного й того самого вантажоодержувача – згаданого вище ООО «Флоранс».
Компанія «Флоранс» вже опинялася в центрі уваги журналістів. Наприкінці минулого року розслідувальний проєкт «Система» пов’язав її з кумом Путіна Віктором Медведчуком, назвавши останнього «новим бенефіціаром економіки Донбасу».
Ось копії договорів і накладних, які підтверджують той факт, що вугілля від АО «Стройсервис» приймало саме ООО «Флоранс»:
І вкрай важлива подробиця: в усіх договорах прописано, що вантажі ООО «Флоранс» приймає на залізничних станціях «Успенская, СКЖД 510907 або згідно з додатковими інструкціями Покупця Гуково СКЖД 580404, або Выстрел ЮВЖД 439818».
Ось ці станції на мапах Google:
Якщо в когось і були сумніви, куди направлялось весь цей час вугілля від АО «Стройсервис», ця мапа повинна остаточно їх розвіяти. Вугілля стабільно йшло на окуповані Росією території України.
«Кролики» на службі окупанта
Подальше вивчення схем поставок вугілля від «Стройсервиса» принесло нам ще чимало відкриттів, найцікавіше з яких: обходити санкції олігархові Ніколаєву допомагають, щонайменше, двоє громадян України, які мають також і російські паспорти. Їхні імена – Сергій Синельников і Андрій Ращупкін. Перший володіє в Росії компанією ТОВ ТД «Синдикат Промо» (ИНН 7707339111). Другому належать компанії Green Rabbit Limited (Гонконг), що перекладається буквально як «Зелений кролик», і Black Rabbit DMCC (ОАЕ) – «Чорний кролик», відповідно.
Увагу до цих «кроликів» привернув спочатку один документ: додаток №1 до договору №ТС-0112/1 від 01.12.2022 р., за допомогою якого один з учасників описаної вище схеми постачання вугілля АО «Трейд» реалізував продукцію на адресу компанії ТД «Синдикат Промо».
Назва «Синдикат Промо» вже з’являлася в ЗМІ: ще рік тому сайт «Важные истории» «вирахував», що ця компанія брала участь у вивезенні пшениці, вугілля та інших стратегічних ресурсів з окупованих областей України до Росії, і далі на експорт. Власник компанії Сергій Синельников потім незграбно брехав, що «вугіллям не торгує» (як бачите з документа вище, це була чиста брехня) і жодних «кроликів» знати не знає.
Тим часом, ми знайшли документальні підтвердження фактам, які раніше викладали у ЗМІ. Перш за все, ось докази того, що вирощену на донецькій землі пшеницю Росія жене на експорт через гонконгську фірму Green Rabbit Limited.
Це рахунок за пшеницю, виставлений від ТОВ «Агора»:
А це – свідоцтво походження пшениці, сертифікат, виданий «Агорі» від імені такої собі «державної корпорації «Аграрний Донбас», яку окупанти створили спеціально для того, щоб офіційно красти українську сільгосппродукцію.
У ланцюжку цього мародерства задіяна ще одна російська фірма, ООО «АСТА ГРУП», ось документи, що підтверджують продаж нею зерна тій самій Green Rabbit Limited, причому вантажоодержувачем зазначено вже знайоме нам ООО «Агора». Як видно з інвойсу, 2781 тонну краденої пшениці відправили на суховантажі «Капітан Воронков» до Туреччини.
Ще одним договором ООО «АСТА ГРУПП» купує зерно для подальшого перепродажу за кордон в одного з селянських господарств Донецької області.
Після того, як інформація про подібні поставки просочилася в пресу, «кролики» вирішили замаскуватися й інсценували продаж компанії Green Rabbit Limited. Замість Мусліма Темеркаєва, який відомий як радник Марата Кабаєва – батька коханки Путіна, колишньої гімнастки Аліни Кабаєвої, – власником компанії став Андрій Ращупкін. Цей факт зафіксовано у виписці з гонконгського реєстру компаній, копію якої нам також вдалося знайти.
Однак суті бізнесу «кроликів» це зовсім не змінило, і вони продовжили як вивозити сільгосппродукцію з окупованих областей України до Росії, так і ввозити туди коксівне вугілля від «Стройсервиса», необхідне для металургії. Підтвердження тісної співпраці Дмітрія Ніколаєва з «кроликами» – наприклад, платіжне доручення від 12.07.2024 року, яким компанія Green Rabbit Limited переказала на рахунок АО «Стройсервис» 30 млн рублів за вугілля від імені компанії Vittolia Company Limited.
Компанія Vittolia Сompany Limited зареєстрована там само, в Гонконзі, під номером 3144395, а керує нею син Дмітрія Ніколаєва Ігор Ніколаєв. Йому допомагають кілька штатних співробітників «Стройсервиса», наприклад, номінальним директором значиться Андрій Бєлков (Andrei Belkov) – начальник відділу продажів ЗАО «Стройсервис». Його ім’я і посаду можна побачити в списку авторів статті, присвяченій стану і перспективам вугільного ринку РФ. Цю статтю представлено на сайті російської державної бібліотеки.
І ці угоди – далеко не поодинокі епізоди роботи «кроликів» із вугіллям, хоча головну роль у цьому сегменті їхнього бізнесу виконує не зелений, а чорний «кролик» – дубайська компанія Black Rabbit DMCC, що володіє власним флотом.
Але нас, у світлі прийнятих нещодавно санкцій, більше цікавить роль Дмітрія Ніколаєва в цій групі. Як ми вже сказали, і Синельников, і Ращупкін є громадянами України, при цьому в самий розпал війни вони безкарно працюють із захопленими територіями. Може, за ними стоїть хтось іще в Україні, і групою насправді керують звідси? Або ж навпаки, «кролики» – це кишенькова група Ніколаєва, якою за фактом керує він особисто? А враховуючи зв’язки з Фуксом, можливо, Ніколаєв веде бізнес за принципом «і нашим, і вашим», на випадок програшу Путіна?
Але якими б не виявилися відповіді на ці запитання, результат поки що один. Бізнес Ніколаєва набирає обертів і підтримує російську агресію проти України. Як величезними податками, які Путін витрачає на війну, так і металом для військової промисловості РФ. І поки що «точкові» американські санкції Ніколаєву – що слонові дробина.
Андрій БРАГИНЕЦЬ для KP.UA.
