Життя під постійними обстрілами: Чернігівщина завжди під прицілом росіян

Останнім часом росіяни збільшили інтенсивність обстрілу прикордонних громад Чернігівщини.. Гинуть люди, руйнується майно. Куди не долітає — там час від часу підриваються на мінах. Про найбільш трагічні випадки з останні тижні — читайте у матеріалі, — пише Час Чернігівський.

Максима розстріляла дрг, автівку спалили з дрона

13 квітня близько 10 ранку між селами Бучки та Ясна Поляна Новгород-Сіверського району російська дрг розстріляла у машині 34-річного Максима Андросенка. Потім на машину скинули з дрона вибухівку. Тіло і авто вигоріли вщент. До кордону з росією звідти менше кілометра. 

Максим працював експедитором на Глухівському хлібокомбінаті. Двічі на тиждень возив продукти жителям прикордоння на своїй автівці ВАЗ-2115 (Лада Самара). Того дня якраз віз у Бучки продукти. 

— Був безстрашний, ввічливий, добряк. Їздив завжди сам. Декілька разів потрапляв під обстріли, контузію отримав, машину побило уламками, але це його не зупиняло. Привозив на прикордоння їжу, ліки, забирав і відправляв посилки з «Нової пошти». Коли потрібно, навіть з причепом їздив, — згадує загиблого Олена Дорошенко, староста сіл Михальчина Слобода, Бучки, Ясна Поляна. — Це велика втрата не тільки для нашої громади. До того працював на Коропщині. Років п’ять Максим возив продукти прикордонням. Вибрав маршрут «Грем’яч – Михальчина Слобода – Ясна Поляна – Бучки» і їздив по вівторках і суботах. Не пропускав жодного разу. Взимку трактор спеціально чистив сніг для нього. 

— Скільки людей зараз проживає у ваших селах?

— В Ясній Поляні нема нікого, в Бучках – 17, у  Михальчиній Слободі (чотири кілометри до кордону з росією) — троє постійних, ще четверо навідуються на городи. Дітей усіх вивезли. Здебільшого залишилися пенсіонери, найстаршій — 84 роки. Але є й 35-40-річні.  

Будемо думати, як організувати доставку продуктів. Постійно розмовляємо з ними, просимо виїжджати. Кажемо, що живучи там, наражають на небезпеку не тільки себе, а й інших цивільних. Обстріли там постійні. Я теж, коли їздила, неодноразово потрапляла під обстріли. 

Максим Андросенко був родом з Новгород-Сіверського. У нього залишилися старенька мати, два старших брати та восьмирічна донечка. Такого багатолюдного похорону давно у місті не було. Попрощатися прийшло понад 500 жителів. 

Фото: Максим Андросенко та його авто.

Источник

Новини України