Я на проспекті Чорновола – за бульвар. Дивина дивна, як у пішохідній зоні взагалі повиростали ці мафи.
Раз. Бульваром щодня користуються десятки тисяч людей. Він кривий, зруйнований, жахливий. А може стати – сучасним і зручним.
Два. Ремонт планується коштом приватних інвесторів. Кошти з бюджету на це не будуть витрачати.
Три. Я розумію власників мафів та обурення. Але, наскільки мені відомо – про цей бульвар з говорили ще 4 роки тому. Дали час на те, щоб переосмислити бізнес, переїхати, тощо. Мова була про рік. Минуло 4.
У моєму колі близької сімʼї теж є МАФ. І є розмови кілька років про те, що цієї локації скоро не буде. Що ми робимо? Правильно, обмірковуємо план Б.
Чотири. МАФи – це тимчасові споруди. Тимчасові.
Пʼять. Оті паперчики А4, приклеєні скотчем, з усіма маніпуляціями, які тільки можна – то занадто. Приплітати війну до тимчасових споруд у Львові – занадто.
Шість. У місті і в нашому районі достатньо законних ринків, на які можна переїхати. І де можна купувати дешевші продукти.
Сім. Відповідаючи на питання з папірчика. Що дасть бульвар? 100 тисяч людей зможуть користуватися просторою, сучасною вулицею.
Вісім. Матері. Окопи. Кіоски. Нині під ратушею мітинг з таким рядом слів. Дуже дивний логічний ряд. Непоєднуваний.
Це моя думка і як мешканка цієї вулиці – маю право її мати і висловити. Будь ласка, автори паперчиків А4 – не приходьте у коментарі з тими ж маніпуляціями. Я вже все прочитала. Мою думку це не змінює.
Оригінал
