За інформацією: Суспільне Черкаси.
Свічки в церкві. Суспільне Черкаси
Із 15 листопада у вірян православного обряду розпочнеться Різдвяний піст. Триватиме він до 24 грудня.
Початок посту пов'язаний з пам'яттю апостола Пилипа, тому його також називають Пилипів піст, розповів Суспільному керівник інформаційної служби Черкаської єпархії ПЦУ, священник Андрій Шпунт.
"Бог не дивиться, що на столі, а дивиться, що в душі"
Піст перед Різдвом триває 40 днів — із 15 листопада до 24 грудня. Цей піст готує до свята Різдва Христового — одного з найбільших християнських свят, яке відзначатимуть 25 грудня, пояснив Андрій Шпунт:
"Це день, коли у світ приходить Господь, щоб врятувати рід людський. Для того, аби до кінця зрозуміти суть цього свята, відчути велику духовну радість, християни готуються до нього. І готують насамперед свої душі".
Звершується цей піст надвечір'ям Різдва Христового, зазначив священник:
"24 грудня — Різдвяний Святвечір. Це день, в який настає кульмінація цього посту, коли він дуже строгий. Є люди, які упродовж цього дня не споживають ніякої їжі і аж із першою зіркою сідають до святої вечері. Свята вечеря теж обов'язково має бути пісною".
При цьому Різдвяний піст не такий строгий, як Великодній, пояснив Андрій Шпунт:
"Під час цього посту є дні, коли дозволяється вживання риби. Якщо взяти Великодній піст, то під час нього лише двічі вживається риба — на Благовіщення і Вербну неділю. А от під час Різдвяного посту її можна частіше. Це ті дні, коли випадають великі християнські свята, такі як святої великомучениці Варвари, великомучениці Катерини, апостола Андрія Первозванного та інші".
Читати ще
Читати ще
Головна страва на Святвечір: подружжя черкащан поділилося родинним рецептом куті
Важливо зосереджувати увагу не стільки на їжі, як на духовному складнику посту, пояснив священник:
"Все-таки піст — це період духовного пробудження, духовного очищення. Подібно до того, як перед Різдвом родина готує свою оселю, а потім готує якийсь святковий обід, святкову вечерю, ми маємо приготувати до цього свята і свою душу".
"Господь не буде дивитися, що в нас на столі, як прибраний наш дім і чи ми купили новий одяг, а буде дивитися, що в нашій душі. Тому під час посту важливо робити більше добрих справ, більше уваги приділяти молитві, читанню Святого Писання, частіше старатися заходити до храму на богослужіння. А ще є така практика в християн під час постів — приходити до сповіді і до причастя. Я б дуже рекомендував під час посту хоча б один раз прийти до храму, посповідатися і причаститися".
Причастя. З архіву Андрія Шпунта
На сповідь і на причастя можна йти незалежно від того, скільки часу людина дотримувалася посту:
"Можна і три дні дотримуватися посту і йти на сповідь, на причастя. Можна йти і навіть якщо взагалі не дотримувалися. Буває, що якщо якісь обставини, чи стан здоров'я не дозволяють це робити. Зараз у нас війна, і, наприклад, воїни споживають ту їжу, яка в них є, вони взагалі не мають постити в плані їжі. Якщо хтось не може дотримати посту, це не означає, що він ніколи не може сповідатися і причаститися".
Богослужіння. З архіву Андрія Шпунта
"Найважливіше — не з'їсти свого ближнього"
Постити Андрій Шпунт радить у міру своїх можливостей:
"Піст — це така річ, до якої я б рекомендував кожному підходити індивідуально, зважаючи на свій стан здоров'я. Якщо в людини є хвороба і їй приписують дієту, наприклад, комусь треба тваринний білок, то треба прислухатися до лікарів і постити в міру своїх можливостей. Покласти ту міру, яку ми можемо понести, і яка буде корисною і для нашого тіла і для нашої душі".
"Насправді піст — це дуже корисна річ, не тільки для душі, але і для тіла. Якщо правильно постити, то організм стає легшим і чистішим від шлаків і непотребу, який накопичується від неправильного харчування. Але, в першу чергу, ми шукаємо спасіння для душі. Тому насамперед має бути духовний піст".
Богослужіння. З архіву Андрія Шпунта
Священник розповів про загальні правила дотримання посту, дотримуватися яких, знову-таки, кожен має в міру своїх можливостей:
"Не вживають м'ясної їжі, молочної їжі, яєць, риби (як я вже говорив, за винятком великих свят). Якщо строго підійти до цього питання, то у монастирях навіть олії не споживають в окремі дні. Але в обставинах мирського життя треба трохи по-іншому до цього ставитися і підходити. Людина може взятися до цього фанатично, але нічого доброго не зробити".
"Треба зосереджувати увагу на духовному. А якщо увага лише на їжі, це може перетворитися на звичайнісіньку дієту. І людина через це може загордитися, мовляв, "дивіться, як я гарно дотримуюся посту", при цьому засуджуючи інших, що вони щось роблять не так. Засуджуючи інших, ми абсолютно перекреслюємо весь подвиг цього посту. Як кажуть, під час посту найважливіше — не з'їсти свого ближнього".
Богослужіння. З архіву Андрія Шпунта
Священник рекомендує під час посту робити якомога більше добрих справ.
"І, звичайно, хотілося б, щоб під час цього посту кожен із нас поставив собі за мету зробити якусь добру справу на підтримку Збройних сил України: щось придбати для військових, передати на фронт або долучитися до якоїсь ініціативи чи волонтерської групи. Також важливо підтримувати людей, які були вимушені покинути свої домівки — переселенців, навіть добрим словом. Віра без добрих діл мертва. Ми можемо не їсти, днями і ночами читати молитви, але добрих справ не робити. А робити їх важливо, особливо зараз, у такий страшний для України час війни", — додав він.
"Треба поставити собі за мету під час посту щодня обов'язково зробити хоча б якусь маленьку, але добру справу: підтримати, допомогти, порадити, перевести через дорогу, задонатити на збір для військових, підтримати переселенців. Подивитися, може, є старенькі сусіди, яким треба піти в магазин купити. Святий Лука говорив: "Робіть добрі справи. Не можеш зробити велике добро — зроби хоча б маленьке".
Свято-Троїцький собор у Черкасах. Суспільне: Черкаси
"В окремі дні могла взагалі нічого не їсти"
Жителька Черкас Світлана Метик — родом з Івано-Франківська. Розповіла: там із батьками ходили до церкви до сповіді:
"Так нас батьки навчали. Я знала, що перед постом і під час посту треба якось порядніше поводитися".
Дотримується таких правил пані Світлана і нині:
"Коли починала постити, хотілося в першу чергу духовного звільнення. Я намагалася обмежувати себе не тільки в їжі, а і в якихось різких висловлюваннях чи поганих думках, не сваритися, оскільки ми живемо в такому світі, що всяке буває в головах. Хотілося очиститися душею і тілом".
Також жінка обмежувала себе в їжі, зокрема, розповіла, як "входила" в постування:
"Бажано в перший день побути лише на водичці, а потім собі обираєш якісь дні. Для мене це понеділок, середа і п'ятниця. У п'ятницю, коли останній тиждень перед святом, могла взагалі нічого не їсти. Загалом я не їла «молочку», м'ясо, яйця, а рибу їла. Переважно постувала перед Великоднем".
Люди ставлять свічки до ікон. Суспільне Черкаси /Анастасія Матвійчук
"Піст — це не гастрономічний виклик"
Черкащанка Ольга теж дотримується посту. Розповіла: Різдвяний, на її думку, набагато легший і не такий вимогливий, як Великодній:
"Великодній набагато строгіший. У Різдвяний піст дозволяється навіть вино в деякі дні. Середа, п'ятниця — більш строгі. Їжа має бути рослинна, в деякі дні — навіть не приправлена олією. Найголовніше — це те, що не можна їсти продукти тваринного походження".
Однак основна ідея посту для Ольги — не в їжі:
"Особисто для мене піст — це не гастрономічний виклик. Це все-таки в першу чергу молитва, прийняття, спокій, душевна рівновага і можливість побачити себе з іншого боку. А ще — стати більш терпимим, особливо до самого себе, ну і, відповідно, до оточення. Тому що, як свідчить практика, в ці дні найбільше моральних випробувань, коли ти стараєшся стримувати себе, виявляти більше доброти, а світ чи якась сила, яка протистоїть добру, робить тобі виклик. Чи це, можливо, якась внутрішня цензура загострюється. Чомусь помічаєш більше негативу саме в дні посту, аніж будь-коли".
За спостереженнями Ольги, все більше закладів харчування долучаються до традиції готувати в піст пісні страви. Деякі кафе навіть видруковують окремим розділом пісне меню.
"Не можу сказати, що це гастрономічно в них виходить ідеально, тому що не всі власники, не всі кухарі, які готують ці страви, самі дотримувались хоча б колись посту і усвідомлюють, що це таке. Іноді говорять, що страва пісна, а потім виявляється, що додані ті інгредієнти, які зазвичай під час посту не вживають. А коли робиш про це зауваження, вони розводять руками, мовляв, що ми можемо зробити, так у нас у меню. Тому я не покладаюся на кафе і готую для себе сама або беру лише перевірені страви".
Порізані фрукти та пісні страви. Суспільне: Черкаси
Черкащанка додала: для неї піст — це ще й лікування:
"Я прийшла до цієї, так би мовити, практики, у складний період, коли мала випробування щодо здоров'я, тому для мене піст разом із молитвою став ліками, які зцілюють душу. Обов'язково з молитвою, бо без духовної складової, без розуміння для чого ти дотримуєшся цієї аскези у харчуванні, неможливо повноцінно пройти цей період".
Пісні млинці і спагеті — що радять їсти у піст лікарі
Як постувати без шкоди для здоров’я Суспільному розповів головний державний санітарний лікар області Володимир Папач.
"Для того, щоб організм не тільки не постраждав від цього, але й отримав користь, потрібно навчитися правильно балансувати рослинні продукти, поєднувати їх між собою і структурувати свій раціон", — зазначив медик.
З його слів, у цей період важливо не відчувати браку вітамінів:
"Основу раціону мають складати каші — до десяти видів, овочі і фрукти. М’ясо замініть горіхами, додавайте до страв боби, зокрема, і соєві продукти, адже це — незамінне джерело білка. Рибу можна замінити морською капустою. Не забувайте про приправи та зелень — листя салату, рукола, петрушка, кріп тощо. Знайдіть ласощі у сухофруктах, ягодах".
Також можна їсти пісні варіанти млинців, вареників, пиріжків, лазаньї, спагеті, піци тощо.
Вареники. Суспільне Черкаси
"Два-три дні пісного харчування переконають вас, що можна експериментувати з рецептами, а звичні нам страви цікаво удосконалювати та змінювати", — додав Володимир Папач.
Нагадаємо, із 1 вересня 2023 року Православна церква України перейшла на новоюліанський календар. Як результат церковної реформи — змінилася дата святкування Різдва, а отже, і дати початку та закінчення Різдвяного посту.
