30 січня 2026 р. 24 0
Фото: 100 омбр.
Зенітник Андрій Євдокімов «Чілінтано» із Яблунівки, що на Прилуччині, служить у лавах 100-ої окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Разом з ним Україну боронить син Владислав та пес Стінгер, якого чоловік прихистив в минулому році.
Про це розповіли у 100-ій окремій механізованій бригаді Сухопутних військ ЗСУ.
Андрій Євдокімов народився в Туркменістані, у сім’ї кубанського козака та українки. Коли йому було 11 років, помер батько – Анатолій Іванович, інвалід війни І групи. Разом з мамою, Анастасією Федорівною, Андрій переїхав до бабусі – в село Яблунівка під Прилуками. Там виріс, створив власну сім’ю.
Від батька Андрій успадкував популярне в Туркменістані захоплення виноградарством.
На початку повномасштабного вторгнення чоловік добровольцем став до лав ЗСУ. Спочатку служив у зенітному ракетному підрозділі в Прилуках. Опанував переносні зенітно-ракетні комплекси «Стріла», «Stinger», «Mistral» тощо. В травні 2025 року боєць перевівся до 100 омбр, де служить у зенітному ракетному взводі 3 механізованого батальйону.
Побратими спочатку дали йому позивний «Анатоліч». Згодом «прижився» інший позивний – «Чілінтано» (саме через “і”, італійський співак та кіноактор Адріано Челентано тут ні до чого).
В той самий час у підрозділі з’явилося й цуценя, яке назвали відповідно до спеціалізації взводу – «Стінгером».
«Чілінтано» та пес Стінгер потоваришували. «Славний собачка – бойовий. Завжди з нами на фронтових дорогах. Добре піддається дресируванню – хоча й має свій характер», – розповідає пан Андрій.
Окрім піклування про чотирилапого побратима, у вільний від виконання бойових завдань час, «Чілінтано» любить зіграти партію в шахи, або ж виконати комплекс фізичних вправ – попри понад 50-річний вік, чоловік перебуває у чудовій спортивній формі.
У цьому ж батальйоні на посаді бойового медика взводу служить і син Андрія – Владислав, який теж став на захист Батьківщини на початку повномасштабного вторгнення.
Вдома на них чекають дружина і мама Ольга Миколаївна, донька і сестра Софія.
«Після Перемоги повернуся додому, дочекаюся внуків, плекатиму свій виноградник – що ще треба для щастя загартованому в боях «Чілінтано»?» – ділиться Андрій Євдокімов.
