У 2009 році я, тоді ще студент 4-го курсу університету, влаштувався на роботу вчителем історії в одну з львівських шкіл, де в додаткове навантаження мені запропонували курс «Захисту України». Я не мав військової освіти чи досвіду та не мав абсолютно жодної необхідної матеріальної бази в школі, тож викладав, як міг і як вмів. І, відверто кажучи, був не дуже задоволений своєю роботою. Я вчився, старався щось робити, та цього було недостатньо.
У 2014 році, коли почалася війна, були спроби на державному рівні переглянути чи то реорганізувати викладання предмету «Захист України». Та найбільше, що було зроблено, – це збільшено кількість годин у навчальному плані з однієї до півтори. Тож із початку повномасштабного вторгнення у 2022 році стало вкотре актуальним те, що далі так бути не може. І от, проаналізувавши стан викладання цього предмету, ми зрозуміли, що маємо дві великі проблеми.
Перша проблема – це кадри у наших школах. Будьмо відверті: цей предмет зазвичай викладав вчитель фізкультури, трудового навчання або ж історії, як я, чи просто хтось, кому давали ці години в навантаження. Звісно, були поодинокі випадки, коли це справді були фахівці, – скажімо, у дуже великих школах. Але в більшості випадків підхід до викладання захисту України був абсолютно формальним.
Друга проблема – це матеріально-технічна база. Скажімо, школа має два 11-і класи і два 10-і. У результаті, ми матимемо 6 годин «Захисту України» на тиждень, для викладання яких потрібно облаштувати кабінет. А це суттєві кошти, і не завжди директор школи бачить у цьому доцільність, навіть якщо йдеться про 10 чи 15 годин. Максимум, чого діти могли навчитися на практиці за таких умов, – це складати автомат, і то – якщо такий зразок був у школі. Та й знайти фахівця на навантаження у 10 годин практично неможливо, зокрема – через рівень заробітної плати.
Тож, коли я став керівником міського управління освіти, а це було саме в 2022 році, після повномасштабного вторгнення, ми вирішили уявити, що в нас немає нічого. І просто почали з нуля.
Як ми створили перші в Україні центри національно-патріотичного виховання
Ми почали пошук ідей, як повністю форматувати «Захист України». Міський голова нас підтримав. Тоді ми зійшлися на думці, що створення центрів національно-патріотичного виховання може бути справді хорошою альтернативою.
Ми зібрали робочу групу, разом з представниками Збройних Сил України, поліції, Служби з надзвичайних ситуацій, та почали роботу за двома напрямками: перший – формування мережі та матеріальної бази, другий – зміна самого змісту, тобто ми повністю переглянули програму. Пізніше вийшли на формат створення осередків на базі шкіл, де вирішили облаштувати максимально потужну матеріально-технічну базу, провести ремонти, закупити обладнання тощо.
Ми обирали школу за 4 критеріями: там мало бути приміщення для домедичної підготовки, клас тактичної підготовки, обов’язково – тир, а також відповідна зовнішня спортивна інфраструктура.
І от у травні 2023 року на базі одного із закладів позашкілля запрацював Центр військово-патріотичного виховання, спортивної підготовки та самозахисту «Звитяга», який став нашим «пілотом», та був більше орієнтований на роботу в позаурочний час. У нас же була мета – змінити підхід до вивчення власне предмету. Тож уже за кілька місяців – у вересні – ми відкрили перший із 14 центрів національно-патріотичного виховання у тому вигляді, в якому вони працюють зараз на базі наших львівських шкіл. Він був повністю обладнаний усім необхідним, аби навчати дітей військовій справі. А в позаурочний час у центрі працювали гуртки для дітей.
Центр національно-патріотичного виховання
Ми працевлаштували в центрі 8 висококласних фахівців: керівника, 3 інструкторів та 3 їхніх помічників і психолога. Середня заробітна плата – 25-30 тисяч гривень. Пізніше ми масштабували цей досвід на всі наступні центри (загалом їх у Львові 14), а також влаштували на роботу понад 40 ветеранів російсько-української війни. Створення першого осередку національно-патріотичного виховання обійшлося місту в близько 2 мільйони гривень.
Стрільба, дрони, патріотичні вишколи: реагуємо на запит часу
Завжди кажу, що все, чого ми вчимо наших дітей, а насамперед те, чого навчаємо їх у центрах національно-патріотичного виховання, має бути підкріплене на практиці. Теорія без практики не працює.
Тож, окрім класичного навчання в осередках, ми завжди реагуємо на актуальні тенденції. Зокрема, у грудні 2023 року наш ліцей імені Героїв Крут зініціював та організував перші в Україні змагання операторів дронів серед старшокласників. Долучились не лише львівські школярі, а й ліцеїсти спеціалізованих закладів з Острога й Луцька. Діти змагались у кількох етапах: проходили повітряний маршрут спеціальною трасою, доставляли медичну допомогу «пораненому», шукали замаскований об’єкт тощо.
Також у Львові діє унікальна для України «Програма шкільних спортивних ліг», у межах якої ми, в умовах воєнного часу, організували змагання зі стрільби. Участь у них взяли близько 17 тисяч наших учнів 9-11 класів.
Вишкіл для школярів Львова
Окрім того, аби підкріпити теоретичні знання практикою, ми регулярно проводимо вишколи в Карпатах для учнів наших центрів спільно з інструкторами бойової бригади «Хартія». Впродовж кількох днів діти в польових умовах виконують різноманітні завдання: від евакуації «поранених» та накладання турнікетів – до оперативних дій у стресових умовах. А ще – це активний відпочинок просто неба, який дуже надихає наших учнів. До слова, такі практичні навчання наразі пройшло майже 2000 школярів.
Ще одна унікальна ініціатива, до якої ми долучаємо учнів, – це теренова гра, присвячена роковинам смерті головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Старшокласники символічно змагаються поблизу знищеного російськими атаками музею Шухевича. Серед завдань: орієнтування, тактична медицина, маскування, стрільба, перетягування каната, а також вікторина тему УПА та власне постаті Шухевича. Такий веселий ігровий формат сприяє швидкому засвоєнню корисних навичок та нових знань.
Теренова гра біля музею Шухевича
Загалом місто реалізує багато проєктів, аби зацікавлювати, а не змушувати дітей любити, захищати і цінувати власну країну. Кожен заклад освіти особисто приділяє увагу патріотичному вихованню, проводить літературні вечори, вистави, зустрічі з нашими Героями тощо. Зокрема, торік ми започаткували нову ініціативу «Історії героїв. Подвиги, які надихають», в межах якої діти беруть інтерв’ю у військових та презентують його на конференції.
Поширюємо наш досвід на всю Україну
У лютому 2024 року міністр освіти і науки України Оксен Лісовий відвідав один із львівських центрів національно-патріотичного виховання, аби зрозуміти принцип роботи та масштабувати наш досвід на державному рівні. Він також подякував нам за лідерство в процесі та сміливість до експериментів. Знаємо, що, завдяки нашому досвіду, зараз такі центри запускають по всій Україні.
Оксен Лісовий огяладає центр у Львові
До слова, осередки національно-патріотичного виховання у Львові відвідують 13 тисяч учнів 10-11 класів, а на майбутнє плануємо долучити до навчання й учнів 9-х класів та закладів профтехосвіти. Облаштування усіх 15 наших центрів обійшлося міському бюджету в близько 30 мільйонів гривень.
Підсумую, що лише виховуючи патріотів змалку та формуючи культуру національної свідомості, можна здобути не тільки військову, а й ціннісну перемогу – на роки вперед. Саме тому ми не зупиняємось: оновлюємо програму, відкриваємо нові можливості для учнів і мешканців, йдемо в ногу з часом. Виховання молоді в дусі патріотизму – це не просто завдання освіти, та й не лише завдання місцевих рад. Адже свідомі діти – запорука майбутнього України.
Фото ЛМР
