17-го вересня у Польщі – знакова дата для Усика: 2024-го його затримали в аеропорту, 2016-го – він виграв тут свій перший чемпіонський титул у професійному боксі

17-го вересня у Польщі – знакова дата для Усика: 2024-го його затримали в аеропорту, 2016-го – він виграв тут свій перший чемпіонський титул у професійному боксі

Олександр Усик – Кшиштоф Гловацьки

17 вересня 2024-го року володар поясів WBC, IBO, WBA та WBO у надважкій вазі, український боксер Олександр Усик (22-0, 14 КО) був затриманий в аеропорту Кракова, звідки мав летіти до тренувального табору в Іспанії для підготовки до бою-реваншу з екс-чемпіоном за версією WBC Тайсон Ф’юрі (34-1-1, 24 КО).

Повідомляється, що Усик на авто прибув із Києва до аеропорту Кракова разом зі своїм товаришем. Саме товариша боксера польські служби не захотіли пускати на борт літака з неназваних причин і згодом затримали. Усик заявив, що він проти цих заходів і відмовлявся летіти сам, за що в результаті був затриманий також. Згодом польські правоохоронці відпустили українця, а сам боксер заявив про непорозуміння та подякував українським дипломатам і польським правоохоронцям. Цікаво, що рівно вісім років тому, також 17-го вересня, але 2016-го року, також у Польщі, але у Гданську, Олександр Усик виграв свій перший чемпіонський титул у професійному боксі, перемігши поляка Кшиштофа Гловацьки. Згадуємо, як це було.

«Всім дякую, що прийшли. Ну, я пішов», – Олександр Усик у хорошому гуморі розпочав післяматчеву прес-конференцію після бою проти Кшиштофа Гловацьки. Новоспечений чемпіон широко усміхався та з превеликим бажанням жартував при будь-якій нагоді – на обличчі українського боксера не було й згадки про те, що ще декілька годин тому він проводив чемпіонський бій. Усик виглядав розслабленим та «чистим», хоча й трішки втомленим, але це, зрештою, й недивно, зважаючи на те, що на годиннику було уже далеко за четверту годину за Києвом.

У такому настрій Олександр, втім, перебував лише після бою, а от перед самим поєдинком український чемпіон нагадував непохитну скелю. Заходячи на арену за дві години до початку головної події вечора, Усик не тільки не усміхався, він взагалі не проявляв жодних емоцій, механічно знімаючи навушники та прямуючи до роздягальні. Десь далеко на трибунах шуміли поляки, реагуючи на дії у одному з андеркардових боїв, але Олександр навіть оком не мигнув: він був сконцентрований на своїх діях, абсолютно незважаючи на усе, що відбувається навколо.

А навколо, тим часом, відбувалося чимало цікавого – трибуни Ерго Арени заповнилися ще задовго до початку головної події вечора, тому шум і крик царювали в залі уже з перших матчів. Зрозуміло, що практично у кожному андеркардовому бою бився хтось з польських спортсменів, але навіть попри цей фактор, підтримка фанатів була колосальною – на кожну активну дію зал відповідав бурхливими оплесками або викриками.

Як виявилося згодом, уся ця «колосальна підтримка» була лише розігрівом перед стартом головного двобою – як тільки завершилася передостання зустріч вечора, зал в один голос затягнув «Гловацьки, Гловацьки!» Уже в той момент стало очевидно, що тепер публіка не реагувати лише на активні дії, а постійно гнатиме бійців уперед. Найактивніше, втім, зал зустрів не когось з пари Усик – Гловацькі, а Віталія Кличка: боксерську суперзірку представили зі всіма почестями, а трибуни ледь не стоячими аплодисментами вітали «багаторазового чемпіона світу та мера Києва».

17-го вересня у Польщі – знакова дата для Усика: 2024-го його затримали в аеропорту, 2016-го – він виграв тут свій перший чемпіонський титул у професійному боксі

Віталій Кличко став одним з найвизначніших гостей бою, фото Олексія Мандзія, Sport Arena

Початок головної події вечора все затримувався, але люди тільки продовжували розігріватися – українська частина залу почала викрикувати «Усик, Усик, Усик!», на що поляки відповіли миттєвим свистом та скандуванням прізвища свого бійця. Освистали господарі також й крики «Україна, Україна!», однак потрібно віддати господарям належне – під час українського гімну, після безпосереднього виходу боксерів на ринг, жодного свисту чи незадоволеного фукання чутно не було. Усе пройшло відносно тихо та спокійно. Відірвалися поляки уже при виконанні власного гімну – Мазурка Домбровського від багатотисячної Ерго Арени пробирала до мурашок, це точно.

З початком бою повторювалося все те, що можна було почути й до його безпосереднього початку: на будь-які крики українців поляки відповідали свистом, але разом з тим вони не замовкали ні на секунду зі своїми скандуваннями. Тому напруга та електрифікація у залі була просто неймовірною – навіть під час перерв між раундами глядачі активно підтримували свого улюбленця. З цікавістю спостерігали за головним боєм вечора і учасники попередніх боїв: більшість з них заворожено стояли у рингсайді, час від часу перемовляючись зі своїми друзями.

З кожним наступним раундом, втім, активність поляків трохи вщухала – було помітно, що Олександр переважає над своїм суперником, тому господарі, хоч і гнали Кшиштофа вперед, але робили це уже якось приречено. Останній спалах активності припав на вирішальний раунди, коли Усик завалився на підлогу: багатотисячний натовп моментально піднявся на ноги, і так уже й не вернувся на свої місця до кінця раунду, хоча Гловацькі більше нічого, по суті, й не показав.

Реакція залу на падіння Усика в останньому раунді

Після офіційного завершення бою глядачі затягнули оце притаманне «Кшиштоф, Кшиштоф!», але незабаром це скандування змінилося криками «Дякуємо». У момент оголошення балів поляки, безперечно, усе розуміли, тому вони абсолютно ніяк не відреагували на поразку свого боксера, мовчки погодившись з нею. Разом з тим, не було жодного свисту чи чогось такого в сторону Олександра – результати бою господарі залу сприйняли гідно, зустрівши оплесками нового чемпіона. Ще більше овацій зірвав Усик своїми словами вдячності публіці за підтримку – і глядачі, які ще десять хвилин тому освистували скандування прізвища боксера, стоячи аплодували.

Цього усього уже не бачив Кшиштоф Гловацьки, який зразу після свого флеш-інтерв’ю втік з рингу, засмученим відправившись у підтрибунні приміщення. Це на прес-конференцію він прийшов уже не таким розчарованим, хоча й було помітно, що поляк з радістю відмовився б від зустрічі з журналістами, якби не обов’язок. З іншого боку, жодного незадоволення чи чогось такого на обличчі колишнього чемпіона світу не було – Гловацькі відповідав на одне питання за іншим, наче й сам уже по ходу прес-конференції розбирався у причинах своєї поразки.

Незадовго до цього свою регламентовану зустріч з пресою провів і чемпіон, який перебував у значно кращому гуморі. Куди веселішим був не тільки Усик, але й його команда та усі близькі – Василь Ломаченко, шаленіючи, катався підтрибунними приміщеннями на самокаті, тренер Джеймс Алі Башир обіймався з українськими вболівальниками та журналістами, а сам Олександр дозволяв собі навіть завивати на прес-конференції, коли перекладачка намагалася пояснити полякам, що таке «зграя Усика».

Власне кажучи, усе закінчилося так, як і мало – одна сторона тішилася та раділа перемозі, тоді як інша – гідно сприйняла поразку. Жодних криків, скандалів та істерик – це ж бокс, а не якесь дешеве шоу.

Джерело

Новини України