За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Церемонія прощання із загиблим захисником, 10 січня 2026 року, Хмельницький. Суспільне Хмельницький
У Хмельницькому попрощалися із двома прикордонниками — штаб-сержантом Валерієм Мілярем та старшим солдатом Олександром Зайцем. Обидва воїни загинули на Харківському напрямку, захищаючи Україну.
Про воїнів Суспільне Хмельницький розповіли їхні знайомі та побратими.
Штаб-сержант Валерій Міляр, 10 січня 2026 року, Хмельницький. Суспільне Хмельницький
Першим провели в останню путь прикордонника штаб-сержанта Валерія Міляра. Він не дожив до свого 47-річчя менше місяця, народився 21 січня 1979 року. Служив водієм в одному із бойових підрозділів Держприкордонслужби, пригадав з позивним "Хан", заступник командира підрозділу в якому служив Валерій.
"У нас артилерстський підрозділ і він був водієм одного із автомобілів, у яких потрібно довозити боєприпаси на бойові позиції. Виковув усі поставлені завдання. Чесний порядний хлопець, якби таких солдатів було якнайбільше", — пригадав "Хан".
З його слів, воюв Валерій Міляр два роки. До повномасштабної війни служив у прикордонниках.
"Він служив контрактником колись в Національній академії прикордонної служби України. Потім звільнився, а коли почалося повномасштабне вторгнення, то повернувся. Йому пропонували посаду в академії водієм-інструктором, але він захотів у бойовий підрозділ", — розповів заступник командира.
Зі слів "Хана", загинув воїн 5 січня 2026 року від удару FPV-дрона.
"На оптоволокні прилетів дрон і потрапив у місце, де був водій. Він влучив у Валерія. Ми його витягнули, викликали евакуацію, доставили живим в евакуаційний центр. А там, на превеликий жаль, не змогли врятувати", — додав заступник.
Кум Валерія Міляра Ігор розповів, що до війни Валерій мав власну справу, був хорошим батьком для своїх доньок. Любив майструвати.
"Дуже любив колекціонувати якісні інструменти. Купував їх. Набори для ремонту машин, чи чого завгодно. Жаль дуже. Йому ще жити і жити", — пригадав кум Ігор.
У Валерія Міляра залишилися двоє доньок, дружина та мати.
Старший солдат Олександр Заєць, 10 січня 2026 року, Хмельницький. Суспільне Хмельницький
Попрощалися також із хмельничанином, прикордонником Олександром Зайцем. Народився 4 червня 1975 року. Служив старшим солдатом на Харківському напрямку. Воїну було 50 років. Останній рік Олександр присвятив боротьбі з ворогом, розповіла його знайома Людмила. До того, навчався у Новоушицькому сільськогосподарському технікумі.
"Дуже був спокійним, добрим, врівноваженим. Мені, здається, він ніколи навіть і не сердився. Він робив євроремонти, дуже майстерно вмів усе зробити", — пригадала знайома.
Служив Олександр Заєць під Вовчанськом. Загинув 2 січня 2026 року на Харківщині. У воїна залишилася донька, дружина і мати.
Обох захисників поховали на Алеї Слави на кладовищі у мікрорайоні Ракове, що у Хмельницькому.
