За інформацією: Суспільне Хмельницький.
У Хмельницькому попрощались з двома військовослужбовцями, 3 січня 2026 року. Суспільне Хмельницький
Сьогодні, 3 січня, у Свято-Георгіївському храмі Хмельницького попрощалися із загиблими воїнами — 29-річним Віталієм Касянчуком та 36-річним Русланом Бардаром.
Віталій Касянчук закінчив Іванковецький ліцей у Хмельницькій громаді, де він спочатку жив зі своєї сім'єю. Згодом сім'я переїхала до Хмельницького, розповіла староста цього села Валентина Базилюк.
Зі слів матері Віталія Касянчука Оксани, син захоплювався футболом та музикою, грав на духових інструментах у шкільному ансамблі. Восени 2025 року його мобілізували до ЗСУ.
Віталій воював у третій штурмовій бригаді "Азов". Загинув на Луганщині 27 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання.
У Хмельницькому попрощались з Віталієм Касянчуком, 3 січня 2026 року. Суспільне Хмельницький
У воїна залишилася мати, старший брат, який також воює у Збройних Силах України, молодша сестра та неповнолітня донька. Поховали воїна на кладовищі села Іванківці.
Також сьогодні прощалися і з 36-річним Русланом Бардаром.
"Руслана Бардара знав 5 років. Разом працювали на фірмі по ремонту меблів. Руслан був доброю людиною. Він завжди приходив на допомогу", — розповів його знайомий Ростислав Ричко.
Руслан Бардар на 12 днів пережив брата, 3 січня 2026 року. Суспільне Хмельницький
За словами знайомої загиблого воїна Лариси, його мобілізували восени 2023 року.
"Руслан Бардар служив у 80-тій окремій десантно-штурмовій Галицькій бригад. З 3 березня 2024 року вважався безвісти зниклим. Як з'ясувалося згодом, загинув на Донеччині під час бойового виходу на позиції. Його старший брат також загинув. Руслан Бардар на 12 днів пережив брата".
Тіло воїна упізнали за ДНК-тестом. У Руслана Бардара залишилася дружина, два малолітні сини та сестра. Поховали воїна на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.
