За інформацією: Суспільне Чернівці.
На фото Андрій Бурчак під час служби. Фото: Володимир Бурчак
Чернівчанин Андрій Бурчак до повномасштабного вторгнення професійно займався спортом — був майстром спорту зі стрільби з лука. Також фотографував та займався відеозйомкою. У лютому 2022 року став добровольцем — служив на Сумщині, Харківщині та Донеччині. Загинув у грудні минулого року в Бахмуті. Там під час останнього бою допомагав пораненим побратимам — врятував чотирьох з них, а сам загинув.
Андрій став героєм проєкту “Янголи спорту” — фотовиставки про 150 українських спортсменів, які загинули на війні. Виставку показують у містах України. Розповідаємо його історію.
Андрію Бурчаку було 35 років, разом зі старшим братом Денисом 26 лютого 2022 року вирішили йти на війну. Денис до повномасштабного вторгнення був у АТО й доєднався до військової частини, у якій був раніше. Андрій військового досвіду не мав, тому пішов записуватись добровольцем у військкомат.
"У нього був позивний "Лютий", бо це якраз була зима, лютий, початок березня. Тоді збирали все спорядження йому. І добре пам'ятаю, як він зробив фото і виклав у фейсбук, де всюди сніг, він у військовій екіпіровці й в капелюсі, бо шапки ще не мав. Тоді старший брат йому написав: "Де твоя шапка?", – розповідає батько військового Володимир Бурчак.
Це фото, яке Андрій Бурчак зробив у лютому 2022 року. Фото: Володимир Бурчак
Під час звільнення Сумської, Харківської областей Андрій служив там. Потім його перевели у Полтавську область. На Донеччину хлопця відправили, коли на Бахмутському напрямку почались активні бойові дії.
"Тоді почались перебої зі зв'язком. Ні я не міг до нього додзвонитись, ні він до мене. Ми були дуже засмучені через це. За три дні до його смерті вдалось зідзвонитись і потім знову зник зв'язок. А потім Андрія не стало", – каже батько.
Про смерть Андрія батько дізнався від старшого сина. Той не хотів, аби тато почув це від працівників військкомату, тому приїхав з передової додому. Тоді ж тіло Андрія привезли в Чернівці. Про те, як саме загинув син, розповіли його побратими. 24 грудня 2022 року під час одного з артобстрілів він почав рятувати хлопців, з якими служив. Вдалось витягнути чотирьох, а коли повернувся за ще одним — їх накрило градами й там він і загинув.
З того часу, як тіло Андрія привезли додому, батько не прав його форму та спорядження. На ліжку, де стоять ці речі, все ще лежить суха земля з Бахмутського поля, де загинув Андрій.
"Я не знаю, чи це правильно, але я не прав ще його одяг. От як його зняли з нього, так я і все залишив. Може зроблю це пізніше, поки що нехай воно стоїть. У мене руки не підіймаються це зробити, важко психологічно", – розповів батько військового.
На фото форма та спорядження Андрія Бурчака. Суспільне Чернівці
Зі слів батька, побратими Андрія називали його "тато". Розповідає, що з ним служили й набагато старші чоловіки, але чомусь саме він був для них, як тато.
"Того року Андрій планував "навести порядок у житті", це таке він собі на стіні написав. Казав, що планує одружуватись, бо усі його друзі уже мали свої сім'ї", – розповів батько.
До повномасштабної війни Андрій займався відеозйомкою, подорожував та був спортсменом. Чоловік був майстром спорту зі стрільби з лука. Отримав звання ще у дев'ятому класі, коли виконав потрібний норматив.
"У нього була велика мотивація. І на війні, і в спорті так само. У будь-яких своїх бажаннях він завжди йшов вперед і нехай це був дуже важкий шлях, досягав того, щоб бути успішним", – розповів батько.
Андрія поховали 28 грудня 2022 року на алеї слави Центрального кладовища у Чернівцях. Під час служби він записував відео про життя військових та викладав їх в соціальні мережі. У одному з відео попросив – якщо загине, щоб присутні на його похоронах відтискались від землі.
