Півзахисник житомирського «Полісся» Владислава Велетень прокоментував свій дебютний виклик до національної збірної України — на матчі відбору ЧС-2026 проти Ісландії (10 жовтня) та Азербайджану (13 жовтня).
Владислав Велетень. Фото — УАФ
— Владиславе, це ваш дебютний виклик до національної збірної. Ви очікували, що це станеться саме зараз? Як дізналися про запрошення?
— Не очікував, що саме зараз. Особисто повідомили під час гри, після заміни.
— Якими були перші емоції після цієї новини? Як відреагували команда та близькі люди?
— Емоції були позитивні. Спершу привітала команда, потім — близькі люди.
— Це перший виклик до головної команди країни, але ви вже грали за молодіжну та олімпійську збірні. Наскільки цей момент відчувається по-іншому?
— Словами не описати — це треба відчути.
— Як хлопці прийняли у колективі? Що вже встигли сказати гравці збірної?
— Добре прийняли. Багатьох я вже знав.
— Дехто з ваших партнерів по клубу вже має досвід виступів за збірну. Що вони розповідали вам перед виїздом, які поради давали?
— Просто привітали. Але особливо про це ми не розмовляли.
— Яка атмосфера панує в національній команді зараз і як ви самі налаштовуєтеся на цей збір?
— Усі максимально сконцентровані на матчах. Я також налаштований і зосереджений, щоб сприймати інформацію, яку дає тренерський штаб.
— Дебютний виклик до збірної — це завжди особливий етап у кар’єрі. Що особисто для вас означає потрапити до головної команди країни?
— Це дитяча мрія. Також це означає, що я йду правильним шляхом.
— Сприймаєте цю подію, як заслужений результат своєї роботи, чи радше, як новий виклик, який потрібно підтверджувати щодня?
— Це новий виклик. У футболі немає минулих заслуг — ти маєш щоразу доводити.
— Які цілі та очікування ставите перед собою на цьому зборі — особливо з огляду на можливість дебюту на полі?
— Допомогти команді — як на полі, так і поза ним.
— Наскільки важливо для вас зараз не просто бути у списку, а й показати себе тренерському штабу в тренуваннях і матчах?
— Треба показувати себе. Який сенс просто бути у списку?
— Коли ви уявляли собі цей момент — перший виклик до збірної — яким ви його бачили? Наскільки реальність збігається з тими уявленнями?
— Усе так, як і уявляв.
— Яке враження справляють майбутні суперники збірної? На що варто звернути увагу в цих поєдинках?
— Ми розбираємо суперників та аналізуємо наші ігри водночас. Думаю, у першу чергу треба зосередитися на власній грі.
— Як оцінюєте шанси України проти Ісландії та Азербайджану і загалом на цьому відрізку? Що може стати ключовим фактором успіху для команди?
— Треба грати на перемогу в усіх матчах — і все буде добре.
— Наостанок: хто ваш улюблений гравець в історії збірної України?
— Євген Коноплянка.
— Назвете топ-3 улюблених матчі національної команди, які ви бачили власними очима?
— Україна — Португалія (2:1). Україна — Швеція (2:1). Україна — Франція (2:0).
Катерина Бондаренко
