У селі Рованці біля Луцька Мар'яна Артем'єва у своєму господарстві має 10 тисяч саджанців та 600 кущів гортензій різного віку. Квіти вирощують п'ять років. Має поле з гортензіями, розсадник і теплицю.
Прокидається вона вдосвіта, аби доглянути усі рослини, а допомагають їй у цій справі чоловік, син та кіт Сивий. Як господарює родина на полі з гортензіями, квіткарка розповіла Суспільному.
«Саме гортензія виховала в мені терпіння. Якщо є хтось, кому треба все й одразу, спробуйте навіть не розмножувати, а просто посадити й доглядати рослини. І ви зрозумієте, що таке терпіння», – розповідає Мар'яна Артем'єва.
Як пояснює квіткарка, терпіння приходить з любові до рослини, розуміння, що завтра потрібно до неї повернутися, полити, підживити, подивитися, як вона росте, як змінюється, чи не їсть її шкідник.
Улюблений зі всієї колекції сорт «Great Star». Зі слів квіткарки, «Great Star» не схожий на жоден інший сорт. Рослина високоросла, має величезне листя і велику стерильну квітку, тобто ту, що розпускається. Утім, у неї найменший період квітування.
«Great Star» займає майже основне місце в садку Артем'євих. Марія додає, як добудують будинок, з вікна вітальної кімнати хоче бачити її, героїню саду. Усього сім'я має майже 50 сортів гортензії.
«Що мені дають квіти й не дають люди. Можливо, це егоїзм, але рослини вдячні, коли ти біля них. Я розумію: складні часи – у людей теж немає терпіння. До рослин ти можеш прийти злий, але через 2–3 хвилини забуваєш, які були емоції до того», – каже квіткарка.
Вона додає: з ними можна набагато більше про що поговорити, зробити й отримати хороший результат і віддяку гарним квітуванням. А на зиму їх можна засушити, зробити ікебани, віночки.
«У цьому раю працює вся наша маленька сім'я. Це сімейний розсадник, маленький сімейний бізнес. У нас немає цілі створювати гектари. Ми хочемо працювати для себе і для своїх рук», – додає вона.
Чоловік Мар'яни перекваліфікувався, 12-річний син приймає та оформляє замовлення онлайн. Допомагають дід і бабуся.
«Ніхто не відпочиває. Навіть коти змушені тут працювати, бо отут солома і їм треба ловити мишей, відробляти свою котячу зарплату», – розповідає Мар'яна Артем'єва.
Улюбленого кота Сивого вона зустріла минулого року, коли робила доставлення саджанців на пошту. Кіт був ще маленьким і заліз під машину. Жінка прокатала його з собою, а по дорозі – загубила. Зізнається, плакала, шукали кошеня. А наступного ранку, коли їхала зі школи з сином, знайшла його там, де він загубився.
«Ми його назад забрали, і в нього почали з'являтися сиві волосинки. Всі сміялися, що я йому стресу наробила. Прозвали його Сивим. Ніхто не має права на нього насваритися, бо це мій улюблений кіт», – розповідає вона.
Як вирощувати гортензії
Волотиста гортензія вважається одним із найвитриваліших видів, пояснює Мар'яна Артем'єва. Саме з неї вона розпочала вирощувати квіти. Почалося усе зі соцмереж: квіткарку зачепило, що така гортензія швидко росте, тож вона вирішила спробувати.
Три найголовніші фактори догляду за гортензіями – правильна посадка, полив, обрізка і живлення.
«У наших умовах чорноземів або важких ґрунтів ми додаємо кислий торф 40%, замішуємо своєю землею. Своя земля потрібна для того, щоб вона зберігала вологу, а пухкість торфу і кислотність для гарного розвитку кореневої системи», – каже вона.
Після посадки рослини замульчують чи закривають агротканиною або ж засипають корою, камінцями. Мульчу поновлюють постійно. Прикривати кореневу систему обов'язково, наголошує Мар'яна, тоді рослина не пересихає, у неї не горить нижній листочок і квітка. Полив – крапельний або рясний раз на кілька днів.
Сім'я встає о 5:30, а о 6:00 починає працювати. Кожного року вирощує орієнтовно 5-7 тисяч квіток. Якщо погода хороша, рослини починають цвісти з кінця червня і квітують ще у вересні. Упродовж усього часу гортензія постійно змінює кольори.
«За це я її дуже люблю. Коли питають, якого кольору гортензія, я не можу відповісти. В неї немає одного кольору. Погода і сорти допомагають його змінювати. Тому споглядати за ними – це суцільна насолода», – зізнається квіткарка.
Теплиця у сім'ї з'явилася випадково. Почалася війна. Один молодий фермер з Луцька продавав бізнес, бо виїжджав із країни. У нього Артем'єві купували полив, агротканину та інше приладдя. Згодом він сам запропонував продати їм теплицю. Квіткарка вагалася: кошти великі, та й не було куди її ставити.
«Він дзвонить: "Мар'яна, для тебе спеціальна ціна. Маєш забрати теплицю зі всім. Це якісна плівка". Чоловік каже: "Купляємо". Що в нас зібрано? 10 000 гривень. А теплиця 75. Короче, ми ризикнули», – розповідає вона.
А коли посадкового матеріалу вже не було де дорощувати, довелося купувати більшу територію. Щоб знайти грошей, довелося продати машину.
«Ці гортензії – це чисто експеримент. Коли людина не боїться шукати себе. Десять років. Десять різних професій. Я багато чого пробувала, а в результаті прийшла до цих рослин», – каже Мар'яна Артем'єва.
Зауважує, що варто поглянути навколо, що вас оточує, чи воно вас влаштовує і що ви в цьому можете змінити. З її слів, вона змінила своє оточення, посадила своє маленьке поле, де працює із задоволенням разом з сім'єю.
