Співробітник румунської зернової компанії спостерігає за розвантаженням українського зерна з баржі у чорноморському порту Констанца, Румунія, 21 червня 2022 року. Фото: AP Photo/Vadim Ghirda
5 квітня Володимир Зеленський їздив з офіційним візитом до Польщі де в тому числі обговорював ввезення українського зерна до країн ЄС. Вже кілька місяців фермери у Польщі, Румунії та Болгарії виходять на протести з гаслами: "Не карайте нас за солідарність!", "Припиніть геноцид сільського господарства!".
Після того, як Росія заблокувала українські морські порти, ці країни разом з Угорщиною та Словаччиною стали основними транзитними зонами для перевезення українського зерна. Але тепер це стало проблемою — за оцінками Європейської комісії, фермери країн-сусідок України в ЄС вже втратили щонайменше 417 млн євро, не дивлячись на те, що в липні запрацювала Стамбульська угода по вивезенню зерна з портів морем. Чи означає це, що в Євросоюз тепер потраплятиме менше українського зерна — розповідає Суспільне.
Чому почалися протести
Після початку повномасштабного вторгнення Росія заблокувала українські порти. Україна почала шукати альтернативні способи постачати зерно, зокрема наземними шляхами. Зробили це так: наприкінці квітня 2022-го Єврокомісія запропонувала скасувати усі мита для ввезення українських товарів (і зробила це в червні). В травні з України запустили "шляхи солідарності" — альтернативні маршрути залізницею, автомобільним транспортом та портами Дунаю, якими експортували зерно через території країн-сусідок в ЄС.
У липні в Стамбулі підписали зернову угоду між Україною, Росією, Туреччиною та ООН і значна частина українського зерна нарешті попрямувала морем. Однак "шляхи солідарності" працюють донині. За словами Ольги Трофімцевої, пані посла з особливих доручень МЗС, “у березні 2023 року вивезли майже 3,5 мільйони тонн через порти "великої Одеси", Чорного моря, через цей новий морський коридор. Але при цьому три мільйони тонн ввезли наземними шляхами, тобто через кордони ЄС".
Розвантажувальна станція для зерна біля міста Чєрна-над-Тисою у Словаччині, 13 березня 2023 року. Через цю станцію проходить зерно, яке перевозять з України до Європи одним із сухопутних “шляхів солідарності”. Фото: Robert Nemeti/Anadolu Agency/Getty Images
Українські робітники перевіряють як проходить процес розгрузки зерна з вагонів на розвантажувальній станції у Словаччині, 13 березня 2023 року. Фото: Robert Nemeti/Anadolu Agency/Getty Images
Через скасування мит на українське зерно, воно стало дешевшим і польські фермери почали скаржитися, що місцевий ринок заповнюється ним у "безпрецедентних обсягах". Це означає конкуренцію власне для польського зерна — адже українське, замість того, щоб їхати далі, усе більше осідає в Польщі. Потерпає і Болгарія, однак не лише від українських зернових: ціни на соняшникове насіння від болгарських фермерів впали майже вдвічі, а український імпорт зріс натомість вдвадцятеро. В Національній асоціації болгарських виробників зерна скаржаться, що нині 40% тогорічного врожаю місцевого зерна та соняшника усе ще нерозпродані. Румунські ж фермери наголошують, що цього сезону реалізувати продукцію за цінами, вищими за собівартість, шансів майже немає — через надлишок українського зерна.
Зденек Кубіска, голова правління Чеської асоціації товарів і кормів, заявляв, що українське зерно продовжує заповнювати ринки ЄС і після запуску Стамбульської угоди. Кубіска покладає відповідальність на постачальників у Туреччині. Говорить, частина українського зерна їде до ЄС і не потрапляє до країн, що розвиваються, як це було задумано.
