За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Родина Вєлішаєвих снідає за столом, 25 лютого 2025, Хмельницький. Суспільне Хмельницький
Виїхав до друзів на Хмельниччину, бо хвилювався за родину, говорить чоловік.
"Прийняли гарно нас тут, ми завжди жили з українцями мирно, дружно, що в Криму знайомі були, я в Києві працював, також з українцями працював, у нас проблем ніколи не було".
П’ять років тому стали батьками втретє.
"Наш молодший син, звати його Імран, народився тут".
Гульнара Вєлішаєва готує пахлаву, 25 лютого 2025, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Коли переїздили, розповів Айдер, старшій доньці Асіє було сім, молодшій Аіші – два роки. Зараз вони навчаються, дружина – Гульнара – займається домом. Традицій родина дотримується не лише в їжі.
"У нас в мусульман згідно з ісламом прийнято вдягатися в довгі сукні, називається хіджаб або нікеп. Дівчата в нас звикли до цього зі шкільного віку, їм це подобається, вони вдягаються. Потім уже пояснюєш для чого так треба вдягатися".
Пояснення – просте, каже Гульнара.
"Це називається "укриття", у Корані написано, щоб жінка ходила і накидала на себе покривало, мається на увазі, нічого відкрито не має бути. Сховано, бо якщо вона відкрита, то вже не скарб».
За майже одинадцять років, розповів Айдер Вєлішаєв, облаштувалися на Хмельниччині, він працює в школі. Та, каже, сумує за Кримом.
"Якщо все вирішиться на користь України, звичайно ми туди переїдемо, повернемося назад".
А поки, додав, робить усе, аби його родині тут було затишно і комфортно.
"Плануємо кухню збудувати, котельню, все разом, бо родина росте, дівчатам кімнати потрібні, кухня також окрема потрібна. От будуємося, потихеньку".
