За інформацією: Суспільне Полтава.
Військовослужбовець Євгеній Нагієвич пробув у полоні понад три роки. Під час обміну 2 жовтня його повернули в Україну — напередодні його 29-річчя. Нині він реабілітується.
Про це Суспільному повідомила мати Євгенія Світлана Нагієвич.
Де провів дитинство та юність Євгеній Нагієвич
Євгеній народився 3 жовтня 1996 року на Хорольщині. Дитинство та шкільні роки провів у селі Покровська Багачка. Після закінчення школи здобув фах водія в місцевому Хорольському училищі. Опісля його призвали до Збройних Сил України, де проходив строкову службу в Окремому президентському полку.
Повернувшись зі строкової служби, чоловік влаштувався працювати у магазині.
Коли долучився до служби у ЗСУ
Із початком повномасштабного вторгнення Євгеній долучився до війська. 23 лютого 2022 року він був мобілізований. Спочатку охороняв адмінбудівлі у складі місцевої охорони. У червні вступив до 72-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, де служив стрільцем та помічником гранатометника.
Обмін полоненими 2 жовтня 2025 року. В.Зеленський
У серпні 2022 року під час боїв поблизу села Павлівка на Донеччині потрапив у полон. Разом із ним у полон взяли побратима із Сумщини Богдана Кулика.
“На їхню позицію налетіли безпілотники, обстріляли. Багато хлопців тоді загинуло. Їх узяли прямо там у полон. Женю привалило в окопі. Йому росіяни прямо на позиціях зробили обезболюючий укол. І вони весьчас були удвох в полоні, поки Богдана не обміняли в минулому році”, — розповідає мати воїна.
Про полон
Вперше жінка дізналася, що син у полоні, із відео, яке оприлюднили у російських пабліках.
“Наші знайомі побачили відео. У ньому Женя разом із побратимами сидів під деревом і кожен по черзі представлявся. Тоді ми зрозуміли, що він живий, але в полоні”.
Понад три роки Євгеній Нагієвич перебував у російському полоні. Спочатку був у колонії у Горлівці на Донеччині, потім — у місті Торез. 21 грудня 2024 року їх перевезли у місто Бійськ Алтайського краю РФ. Інформацію про Євгена батькам час від часу передавали звільнені побратими.
“Хлопець, який вийшов із полону, не знав як мене знайти. І у Facebook виставив публікацію: "Шукаю маму Євгена Нагієвича з Полтавщини". Я вийшла з ним на зв’язок, і він повідомив нам, що із Женьою все добре. Він тримається. Сказав, що він молодець, позитивний. Навіть коли було їм там складно, син не падав духом”.
Рідні українських військовополонених. фото Світлани Нагієвич
Світлана Нагієвич говорить, що в перші дні, коли сина взяли в полон, їх із побратимами сильно побили. За час полону чоловік схуд на майже 30 кілограмів. Перебуваючи там, воїн багато читав, хоча раніше цим не захоплювався. Загалом за цей час прочитав понад 300 книжок.
“Дома він не читав узагалі. А там, каже, перечитав усе, що було. У полоні тільки книжки й рятували. Він важив майже сто кілограмів. Нині дуже схуд і важе кілограмів 70”, — каже Світлана Нагієвич.
Світлана у колонію писала листи сину, вони до нього доходили, каже жінка, однак без відповіді. Один раз їй вдалось поговорити із сином телефоном. Про обмін Євгенія рідним повідомили із Координаційного штабу. В Україну на обмін його привезли у кареті “швидкої”.
“А потім він подзвонив вже мені сам. Сказав: "Алло, ма, привіт, я вже вдома, ти знаєш?". Я розплакалась. Така радість. Женя хоч пройшов жахи полону, однак намагається не згадувати про це. Каже: "Мамо, хай хлопці не розказують вам, що з нами робили. Прийдуть — самі все скажуть, не треба вам це знати”.
Воїн Євгеній Нагієвич у полоні РФ. фото Світлани Нагієвич
У Євгена є старший брат — Володимир. Він теж військовий. Сам Євген поки що не планує повертатися до війська.
“Ми не хочемо. І він не хоче. Натерпілися всі. Женя зовсім інша дитина, не така, як брат. Той не бачить себе без армії, а цей — ні. Він так прикипів до своєї роботи в магазині. Якби міг, уже б завтра вийшов до них на роботу. Він так до них прив'язався”, — говорить мама воїна.
Учора, 3 жовтня 2025 року, Євгенію виповнилося 29 років. У лікарні, де він перебуває зараз, йому подарували торт і привітали, розповіла Світлана.
“Колектив хороший, лікування гарне. Дякую Богу, що він живий і все в нього на місці. Сильних поранень немає. Чекаємо його з нетерпінням вдома”.
Нині Євгеній проходить реабілітацію, після якої повернеться додому.
