
фото 24 канал
16 листопада своє 48-річчя відзначає відома українська фігуристка Оксана Баюл. ZAXID.NET пропонує декілька цікавих фактів про першу олімпійську чемпіонку, яка змусила весь світ говорити про Україну.
Перші кроки до слави
Оксана Сергіївна Баюл народилася 16 листопада 1977 року в Дніпропетровську. Батько – Сергій Іванович Баюл (помер у 2006 році), працював інженером-механіком. Мати – Марина Баюл (1955-1991), вчителька французької мови. Батьки Оксани розлучилися в 1980 році, коли дівчинці було 2 роки. Батько не допомагав у вихованні доньки, мати вийшла заміж вдруге, й в Оксани був вітчим Анатолій. Допомагала виховувати дівчинку бабуся Аграфена Іванівна.


Мама дуже хотіла, щоб Оксана займалася балетом, але до балетної школи її не взяли через комплекцію, і вона не пройшла тести. У 1982 році бабуся відвела її на ковзанку. Тренери не одразу розгледіли талант дівчинки, і спочатку вона займалася в групі «Здоров’я» (для «не дуже перспективних дітей»). Першим наставником Оксани був Станіслав Коритек. Дуже швидко вона почала демонструвати високі результати.


Оксана Баюл з мамою
Оксані було лише 13 років, коли її мати померла від раку яєчників у серпні 1991 року. За місяць не стало і бабусі, а в батька була інша сім’я, тож певний час за дівчинкою наглядав її тренер. Згодом йому запропонували контракт у Канаді, однак він, перш ніж виїхати за кордон, спробував знайти для себе заміну. Нею стала Галина Яківна Змієвська. Другим тренером Оксани став партнер Змієвської Валентин Ніколаєв, який, власне, і запросив юну фігуристку кататися в Одесі. Змієвська виділила Баюл невеличку кімнату у своїй квартирі, а всі витрати взяв на себе олімпійський чемпіон Віктор Петренко – зять та вихованець Змієвської. Він купував своїй протеже ковзани та тканини для костюмів.


Оксана дуже скоро віддячила своїм опікунам. У 1992 році вона здобула срібну медаль на міжнародних змаганнях «Кубок націй» в Гельзенкірхені (Німеччина). Двічі стала чемпіонкою України (1993, 1994), срібною призеркою чемпіонату Європи у фінському Гельсінкі (1993) та данському Копенгагені (1994).


А на чемпіонаті світу 1993 року в Празі у статусі дебютантки бездоганно виконала довільну програму (технічно й артистично) і сенсаційно завоювала золоту медаль.
Попереду були XXVII Олімпійські ігри у норвезькому Ліллегаммері. 16-річна Оксана вагалась, чи брати участь у них, однак Олімпійський комітет наполіг. Особливих звершень від неї не очікували, адже головне протистояння мало розгорнутися між двома американками – Ненсі Керріган та Тонею Гардінг. Їхня боротьба зайшла так далеко, що за місяць до Олімпіади чоловік останньої підбурив знайомого розтрощити суперниці коліно. Ненсі вдалося відновитись. Допустили, попри судові позови, і Тоню: адвокати наполягали, що у всьому винен її чоловік, а сама спортсменка нічого не знала про запланований напад.
Цікаво, що після прибуття до Норвегії тренерка Оксани Галина Змієвська неабияк за нею пильнувала. Наставниця навіть не пустила фігуристку на церемонію відкриття Олімпійських ігор. Змієвська турбувалася, що Баюл може захворіти – у Ліллегаммері було досить холодно, а належного екіпірування збірна України тоді ще не мала. Попри це за два дні до фіналу трапилась біда. Під час звичайної розминки Оксана зіткнулася з німецькою фігуристкою Танею Шевченко, яка своїм ковзаном порізала українці ногу на 3 см. Оксана при падінні травмувала окістя, забила куприк і спину, однак на лід вона таки вийшла.


Першою каталась Тоня. Перший стрибок завершився невдачею, а згодом вона взагалі зупинилась через розв’язаний шнурок. Судді дозволили їй повторити виступ, але це не допомогло – у підсумку лише восьме місце. Ненсі виступила бездоганно, що засвідчили оцінки суддів, а публіка аплодувала стоячи, кидаючи на лід квіти.
Зрештою на лід вийшла Баюл. Перед виступом вона отримала ін’єкції у спину та ногу від лікаря німецької збірної. Виконану українкою коротку програму на музику Пьотра Чайковського вважають однією з найкращих в історії фігурного катання. Наприкінці довільної програми Баюл ризикнула і виконала каскад подвійний аксель – подвійний тулуп, не передбачений під час підготовки до виступу.
Оцінки розділились: четверо суддів віддали першість Ненсі, четверо – Оксані. Переломним став бал за артистичність від німецького судді Яна Гоффмана на користь Баюл.


Конфуз на церемонії нагородження
На момент нагородження довелось чекати близько 40 хвилин – Олімпійський комітет виявився не готовим до перемоги українки, синьо-жовтий прапор вони мали, от запис гімну довго не могли знайти.


Пропонували навіть замінити гімном СРСР чи олімпійським, але наша збірна не погодилася. Закінчилося все тим, що Змієвська вирушила разом з поліцейськими до олімпійського селища, аби забрати касету з записом гімну.
Переїзд у США
На ОІ-1994 в Норвегії Баюл підписала контракт з агентством талантів William Morris Talent Agenc і разом з тренеркою переїхала до США, де працювала у Лас-Вегасі. Мешкала в американських містах Сімсбері (штат Коннектикут), Річмонд (Вірджинія), Кліффсайд-Парк (Нью-Джерсі), Верхній Мейкфілд (Пенсільванія) та Лас-Вегас (Невада). Американська публіка дуже полюбила юну українку, її виступи користувались шаленою популярністю, їй платили найвищі серед олімпійців гонорари. Оксана виступала у балеті на льоду в таких постановках, як «Лускунчик на льоду» та «Чарівник країни Оз на льоду», шоу «Бродвей на льоду», фігурному мюзиклі «Холодний як лід».


Однак витримати випробування славою 16-річна дівчина не змогла. Вона регулярно почала вживати алкоголь та наркотики (пізніше зізналася, що це послаблювало її емоції, коли в неї було безліч проблем), опинялась у центрі різноманітних скандалів. У 1997-му в стані алкогольно сп’яніння українка у місті Блумфілд, штат Коннектикут, потрапила в аварію: на щастя, ніхто з учасників ДТП не постраждав. Оксана погодилася зі звинуваченнями поліції, потрапила до спеціальної програми для алкозалежних і лікувалась у реабілітаційній клініці.


Оксана Баюл у 1997 році отримала умовний термін через ДТП
Покинувши спорт, займалася бізнесом – продажем спортивного одягу. 2005 року, подолавши алкогольну залежність, повернулася у рідну професію: брала участь у низці комерційних льодових шоу у США та Європі, у зйомках фільмів і телевізійних спектаклів, опублікувала декілька книжок про свій спортивний шлях і своє життя.
З 2003-го по 2010-й роки Баюл майже щорічно приїжджала в Дніпропетровськ, де проводила майстеркласи для маленьких фігуристів у рідній школі фігурного катання спортклубу «Метеор», дарувала костюми власного дизайну. У 2010 році вона повернулася в Україну, де мала на меті відкрити дитячу школу фігурного катання світового зразка. Паралельно вступила до Національного педагогічного університету імені Драгоманова у Києві на факультет «Тренерська робота». Проте вже через 4 місяці Баюл покинула навчальний заклад і повернулася до США через конфлікт із чиновниками, які запрошували її, і Галиною Змієвською.


Мешкала у Лас-Вегасі, однак у 2022 року вирішила спробувати удачі в місті Шрівпорт, де жила разом із чоловіком. Нині вона готується повернутися у Неваду і продає свій маєток в Луїзіані за 1,2 млн доларів.
Зміна громадянства
Оксана озвучувала свою підтримку землякам під час Революції гідності. А в серпні 2021-го у своєму інстаграмі повідомила, що відмовилася від українського громадянства. Пізніше вона пояснила це образою на те, що її не запросили на святкування 30-ліття Незалежності України. В коментарі УНІАН у 2023 році вона уточнила, що насправді вона все ще громадянка України, але має прострочений паспорт.
З початку повномасштабного вторгнення Росії Оксана працює в США над недопуском фігуристів Росії на міжнародні змагання та всіляко підтримує Україну.


Оксана Баюл з донькою Софією
Скандали
У листопаді 2011 року менеджер Баюл, а пізніше – чоловік Карло Фаріна виявив, що компанія William Morris Endeavour не повністю розплатилася з фігуристкою. У 1994 році Оксана, яка на той момент погано знала англійську, підписала кабальний контракт. Згідно з ним, частина зароблених фігуристкою коштів William Morris Endeavour відправляла третім особам, які не мали до неї жодного відношення. Отримавши від компанії 9,5 мільйонів доларів, Баюл у листопаді 2012 року подала позов ще на мільйон доларів як компенсацію за моральну шкоду.


У лютому 2013 року Баюл подала до суду на NBC Universal за незаконне використання її образу з рекламною метою. Проте суд відмовив їй у цьому позові, зобовʼязавши виплатити судові витрати.
У 2015 році Баюл звинуватила своїх колишніх тренерів Галину Зміївську та Віктора Петренка у привласненні декількох мільйонів доларів, зароблених Баюл на показових виступах та шоу. За словами фігуристки, тренери підписували контракти, використовуючи її імʼя, а гроші надсилали на рахунок створеної ними компанії Olympic Champions Ltd.


2018 року Оксана судилася з Україною, намагаючись стягнути понад 50 мільйонів доларів. Вона звинувачувала відповідачів у порушенні принципу сумлінності та чесної ділової практики, у передачі прав на використання її імені, популярності та біографії непричетним третім особам. Проте Федеральний суд Центрального округу Каліфорнії у 2020-му визнав вимоги Оксани Баюл необґрунтованими та відхилив позов. Міністерство юстиції України заплатило майже 340 000 доларів юридичній компанії Holland & Knight LLP за захист у суді.
Особисте життя
В Оксани був роман із російським фігуристом, олімпійським чемпіоном Іллею Куликом, з яким вони познайомилися у США на шоу Коллінза. Після розставання спортсменка намагалася вчинити спробу самогубства – дівчину встигли врятувати, а її витівка стала предметом обговорення в американській пресі.
У 2000 році в Нью-Йорку Оксана познайомилася з бізнесменом Євгеном Суніком, вихідцем з України. Чоловік про славне минуле Баюл не чув, що й підкупило Оксану – їй було приємно усвідомлювати, що вона сподобалася чоловікові як дівчина, а не як знаменита олімпійська чемпіонка. У 2004 році Баюл оголосила про весілля, а вже за рік пара розлучилася. У них був спільний бізнес – вони займалися виробництвом одягу для фігурного катання.


Оксана Баюл з першим чоловіком Євгеном Суніком
Другим чоловіком був американський будівельник доріг Джим Бреннон.
З 2014 року одружена з італійсько-американським бізнесменом, інвестором та продюсером Карлом Фаріною, який свого часу співпрацював зі Стінгом і Майклом Джексоном. Пара познайомилась у 2010-му, а в 2015-му у них народилась донька Софія. Сімейний бізнес – розвитоку бренду одягу та аксесуарів Oksana Baiul.


Оксана Баюл з чоловіком Карло Фаріною і донькою Софією
Нещодавно Оксана повідомила про розлучення з Фаріною. За словами чемпіонки, це була не її ініціатива.
«Я розставання не хотіла, він подав на розлучення. Але я йому надзвичайно вдячна, що в нас є чарівна дочка», – заявила Баюл.
Наразі триває процес поділу спільного майна. З ким з батьків залишиться їхня спільна донька Софія – має вирішити суд.
Нагороди та визнання:
- почесна відзнака Президента України (19 серпня 1993) – за досягнення видатних спортивних результатів на чемпіонатах світу та Європи, утвердження авторитету України на світовій спортивній арені;
- заслужена майстриня спорту України (1994);
- почесна громадянка м. Дніпро (1994);
- зображена на українській колекційній поштовій марці (1995).


Цікаві факти
-
У 1996 році випустила свої колекції ювелірних виробів «Оксана: скарби на льоду» та «Оксана: льодовий кришталь».
-
У 1997 опублікувала дві книги – «Секрети фігурного катання» та «Оксана, моя власна історія».
-
У 2002 році розробила колекцію власного спортивного одягу та аксесуарів для фігурного катання та запустила лінію з їх виробництва.
-
У 2006 році Баюл була частиною суддівської колегії на шоу Master of Champions.
-
Американські кінопродюсери майже відразу після переїзду Оксани до США випустили фільм «Стримати обіцяне, або Правдива історія Оксани Баюл» з Монікою Кіна у головній ролі, який сама Баюл назвала «неправдивою історією».
-
У 2014 році Кітті Грін зняла короткометражну стрічку «Обличчя України: проби на роль Оксани Баюл», яка наступного року здобула перемогу на фестивалі Sundance. Цей фільм приніс австралійській режисерці ще й титул «Незалежного кінематографіста року» від журі лос-анджелеської організації Women In Film.


-
Баюл зі своїм чоловіком Карло написали сценарій фільму «Королева льоду. Правдива історія Соні Хені», де роль легендарної норвезької фігуристки зіграла українка. Баюл пояснювала рішення зняти цю картину тим, що у неї з Сонею спільна зіркова доля: Хені взяла олімпійське золото у 15 років, а Баюл – у 16. Стрічка вийшла а екрани у 2018 році.
-
Оксана регулярно брала участь у театралізованому льодовому шоу «Імператриця на льоду».
-
У фільмі «Я, Тоня» (2017) роль Оксани Баюл зіграла американська акторка Кессіді Болкком. Українка зʼявилася у невеликому епізоді.
-
Баюл згадується у двох епізодах мультиплікаційного телесеріалу «Сімʼянин».
-
Мер міста Шривпорт Том Арсено оголосив 25 лютого 2024 року Днем Оксани Баюл. Він закликав громадян «віддати шану її майстерній спортсменці та неперевершеній любові, яку вона внесла у фігурне катання».
-
Баюл активно продавала свої фото з персональним автографом. Такий набір коштував 50 доларів, а зі знижкою – 39,95 долара.
