Американську акторку Наталію Романову за різнобічну обдарованість називають “людиною епохи Відродження”: вона співає у популярному рок-гурті, пише вірші, працює телеведучою новинних програм, є моделлю – була обличчям багатьох великих марок і брендів, захоплюється квантовою психологією і грає в театрі та кіно. Оскільки талановита людина талановита у всьому, все це вона робить однаково добре. Незважаючи на те, що з часу від’їзду з України Наталія Романова жодного разу не поверталася на батьківщину, витоки її численних здібностей саме тут – у Вінниці, де вона народилася та прожила перші 17 років свого життя.
Відео дня 
“Перший дотик із творчістю”
Наталія Романова народилася 22 квітня 1979 року в українській Вінниці. Її день народження збігся з днем народження “дідуся Леніна”, який у Радянському Союзі зазвичай святкували з розмахом – червоними прапорами та урочистою музикою, і дівчинка, приходячи до школи, раділа, вважаючи, що все, що відбувається, має стосунок і до неї теж. З дитинства Наталія захоплювалася музикою – за її словами, вона вилазила на будь-яку табуретку і співала пісні або читала вірші, тому батьки віддали її в музичну школу, а потім і в музичне училище. Освоївши гру на фортепіано, Романова почала писати пісні, що їй подобалося набагато більше, ніж грати класичні твори. Навички композиції, які вона здобула на той час, знадобилися їй згодом – у дорослому віці, коли вона почала займатися музикою всерйоз. Писати вірші до музики дівчинку навчив батько, показавши їй, як треба їх заримовувати – цей досвід Романова назвала своїм “першим дотиком з творчістю”. Батьки, яких Романова називає своїми найкращими друзями (мати – стиліст-перукар і батько – телемайстер), серйозно поставилися до її захоплення творчістю і, коли дочці виповнилося 15 років, спродюсували її перший – ще український – музичний альбом. І навіть возили її на шоу дитячих талантів “Ранкова зірка”, де публіку захопили не лише її пісні, а й ніжний романтичний образ.
Музичний Нью-Йорк
Через два роки, у середині 90-х, її сім’я переїхала з України в США й оселилася в Нью-Йорку, який Романова полюбила всією душею – більшу частину життя вона прожила саме в цьому місті. В Америці за кар’єру дочки батьки взялися всерйоз: вона почала професійно займатися музикою, співпрацювати з окремими музикантами та навіть цілими колективами. Одним із них став рок-гурт Discrete Encounter, яким керував композитор Тарас Машталір. Романова записала з ними три альбоми: Тарас писав музику, а Наталія – тексти, а також вона співала. У результаті, за її словами, вийшов цікавий рок-н-рольний проєкт.
Вихованка Лі Страсберга
Через деякий час Романова зрозуміла, що музика перестала бути єдиним творчим шляхом, яким їй хотілося б іти. Вона задумалася про те, як розкрити нові грані свого таланту – у кіно та на телебаченні. Вирішивши здобути акторську освіту, Наталія стала студенткою Інституту театру та кіно Лі Страсберга, який адаптував знаменитий метод Станіславського. Їй лестив той факт, що театральний педагог виховав таких знаменитостей, як Роберт де Ніро та Аль Пачіно, хоча на одному потоці з нею зірки першої величини і не вчилися. Романовій було не до того, щоб оцінювати професійний статус однокурсників – вона навчалася з великим інтересом та захопленням. Її захоплював як творчий метод Страсберга, який змушував студентів вивертати себе “навиворіт” з психологічної точки зору, так і атмосфера, що панувала на курсах. Навчання, що проходило англійською, було водночас і складним, і цікавим, особливо якщо врахувати, що студенти, які бажають стати акторами, з’їхалися до Нью-Йорка не тільки з різних американських штатів, а й з багатьох країн Європи. Про атмосферу курсів Романова говорила, що почувалася так, ніби перебуває на іншій планеті.
“Дочка полку”
Робота на телебаченні, на яку Романова потрапила ще під час навчання у Страсберга, стала одним із головних занять у її житті: вона не лише озвучує новини в ефірі, а й сама пише їх. Можливо, тому Наталію дуже люблять глядачі, вважаючи її людиною, якій можна вірити. І це незважаючи на те, що спочатку в телекомпанії НТВ Америка, куди вона прийшла працювати, її зустріли без особливого ентузіазму. “Наталіє, – казали їй майбутні колеги, – ти ж так добре співаєш, що ти робитимеш у нас?” Їй просто був дуже цікавий цей вид діяльності, вона навчалася нової справи у всіх потроху, за що називала себе дочкою полку.
Замість театру – кіно
Навчаючись акторської майстерності у Страсберга, Наталка хотіла працювати в театрі, благо, в Нью-Йорку їх достатньо. Але зігравши у двох спектаклях та потрапивши на знімальний майданчик короткометражного фільму, що знімався на замовлення Колумбійського університету, захопилася кіно. Перед камерою Романова, яка на той час уже працювала на телебаченні, триматися вміла, можна сказати навіть більше – вона жила перед нею, тому на знімальному майданчику почувалася як риба у воді. Наталія Романова зіграла в кількох голлівудських фільмах, серед яких драматичний трилер “Найпрекрасніший острів”, знятий Аною Асенсіо за її власним сценарієм. Фільм отримав Гран-прі журі на кінофестивалі South by Southwest (SXSW), демонструвався на багатьох кінофестивалях і був номінований на престижну премію Independent Spirit Awards 2018. Ще одна робота Романової – гучний фільм Абеля Феррари “Ласкаво просимо до Нью-Йорка”, де її партнером став Жерар Депардьє. Нещодавно Наталія вирішила спробувати себе як режисер і продюсер – її дебютна короткометражка Shoe Lady була показана на кінофестивалі NewFilmmakers New York у 2017 році.
Телефонні будки, обклеєні фотографіями
Ще одна сфера, у якій працює Романова, – це модельний бізнес. Вона досі зі сміхом згадує, як усі телефонні будки на Мангеттені були обклеєні рекламою банку, на плакатах якої красувалася саме вона. За словами Наталії, робота моделі складна у фізичному відношенні, але дуже нагадує їй роботу перед камерою у кіно. До того ж якщо фотограф вміє грамотно поставити енергетичне завдання, у моделі все виходить легко та просто. Романова також пише вірші: перша книга її поезії – “Вогненна стежка” – побачила світ у січні 2015 року.
