За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Анатолій Стасюк у власному музеї побутових речей, червень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
За освітою Анатолій Стасюк – лікар. З його слів, захоплення старовинними речами зʼявилося у дитинстві — з 15-16 років.
"Ми жили недалеко від Вінниці. Мій батько захоплювався музеями, часто їздили туди. Мабуть, тоді в мені щось і заклалося".
Вишиті подушки, червень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
У музеї зібрані побутові речі, якими користувалися на Поділлі, пригадав чоловік. Серед експонатів — прядкиПрядка — це традиційне знаряддя праці для ручного прядіння ниток (вовни, льону чи конопель). Складається з основи, кужілки (де закріплювали сировину) та колеса, яке оберталося за допомогою педалі або вручну, щоб скручувати волокно у міцну нитку. , турецькі верстатиТурецькі верстати — це оптимальний баланс ціни та якості. Вони поєднують доступну вартість із надійністю європейського рівня, оскільки багато виробників використовують перевірені компоненти з Німеччини чи Італії, адаптуючи їх для промислових обсягів роботи., жорнаЖорна — це традиційний пристрій або пара плоских круглих каменів (млинових каменів), призначених для розмелювання зерна на борошно та перетирання інших сипучих продуктів., коромислаКоромисло — це дугоподібна палиця для перенесення вантажів або двоплечий важіль. У побуті це вигнута дерев'яна палиця із зарубками чи гачками на кінцях для ручного перенесення відер з водою або інших важких предметів на плечах. Завдяки такій формі вага розподіляється рівномірно., старовинний посуд на піч. Частину речей Анатолій Стасюк знаходив сам, інші — приносили люди.
"Назвав його "Музей історії народного побуту Подільського краю". Тут є все. Кожна річ для мене золото. Я захоплююся цим, збирати не важко, є люди, які просто приходять і щось мені приносять, мені так радісно".
Вишиті рушники та сорочки, червень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Найстарішим експонатом у музеї чоловік вважає глечик із сивої глини, якому, за його словами, понад 150 років.
"Я знайшов це, коли ще маленьким був. Сива Сива (або блакитна/синя) глина — це багата на мінерали осадова порода, особливою популярністю серед якої користується глина з лиманів озера Сиваш. Вона цінується за високий вміст заліза, магнію, кальцію, кремнію та морських солей. Її широко застосовують у доглядовій косметиці, медицині та спа-процедурах.глина дуже довго зберігається. І їжа, мабуть, у ньому мала зовсім інший смак".
Ткацький верстат, червень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
У музеї також зберігаються весільні сорочки батьків чоловіка. Зі слів Анатолія Стасюка, це одні з найдорожчих для нього речей.
"Мені цінні старовинні речі, бо вони проходять покоління, зберігається від них аура".
Вишиті сорочки, червень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Речі побуту, які зберігаються у музеї Анатолія Стасюка, червень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Кожна річ у музеї має свою історію, пояснив лікар. Її Анатолій Стасюк знає достеменно.
"Я його не вивчав, воно якось саме в мене ввійшло. От ввійшло і все, ще з дитинства, я цим жив.
Анатолій Стасюк демонструє речі у музеї, червень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Музей, зі слів чоловіка, намагається постійно поповнювати новини експонатами.
Вертути, червень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Музей побутових речей, червень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
