16 липня 2025 р. 393 0
Україна прощається з героями. Земля, яка народжує нескорених, нині приймає своїх синів у чорну тишу вічності. Ще одне ім’я вписане у список незламних.
16 липня прилуцька громада зі скорботою провела в останній земний шлях свого земляка Олега Вікторовича Черниша. Олег народився 31 грудня 1979 року в місті Єланець, що на Миколаївщині. У ранньому дитинстві його родина переїхала до Кропивницького.
Навчався у місцевому ліцеї, виростав працьовитим і відповідальним хлопцем. Після школи пройшов строкову службу в лавах Збройних Сил України. Вже тоді чітко розумів, що захист країни – це обов’язок та справа честі.
У 2003 році Олег разом із родиною переїхав до села Богданівка Прилуцького району. Працював у товаристві «Богданівське», займався сільським господарством. Тут зустрів своє кохання, створив сім’ю.
У 2004 році одружився, а в наступному народився син Дмитро, якого Олег обожнював. В останній земний шлях цього дня його проводжає і хрещена мама його сина Василина.
У 2008 році Олег Вікторович разом з родиною переїхав до Прилук, де влаштувався на роботу водієм. У 2016 році Олег став до лав добровольців, брав участь у бойових діях на сході України. А після повномасштабного вторгнення знову взяв до рук зброю, став на оборону рідної землі.
4 квітня 2024 року Олег Черниш загинув на Донеччині, виконуючи бойове завдання. Загинув, як справжній воїн, мужньо, до останнього залишаючись на позиції. І лише через рік тіло героя знайшло спочинок на Прилуцькій землі.
Йому було лише 44, і попереду ще могло б бути стільки днів простих, мирних, щасливих. У глибокій жалобі залишилися син Дмитро, брат Олександр, сестра Ольга, рідні, друзі, побратими і вся Прилуцька громада.
Олег Черниш увійшов у вічність, ставши воїном Небесного війська. Тепер його душа серед тих, хто з висоти оберігає українську землю. У світлі нації, під покровом небесних сил, він продовжує стояти на варті свободи з тишею, що сильніша за зброю.
