Біля південного бастіону Дубенського замку на Рівненщині тривають масштабні земляні роботи. Науковці пояснюють: дослідження необхідне, щоб відновити уявлення про давню систему оборони однієї з найстаріших фортець України.
Про це у фейсбуці розповів голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш.
Нещодавно студенти Острозької академії під час проходження практики були залучені до археологічних розкопок на цій локації. А вже згодом керівництво заповідника, після погоджень з відповідними службами, ініціювало більш масштабні роботи із залученням спецтехніки.
Нині дослідженням займається команда фахівців під керівництвом кандидата історичних наук Юрія Пшеничного. Вони метр за метром розкривають контури стародавнього бастіонного укріплення, яке десятиліттями залишалося прихованим під землею.
За словами науковця, форма дубенських бастіонів є доволі незвичайною: вони мають значні розміри та гострі кути, що сягають 60 градусів. Таку систему оборони зводили за італійською моделлю, яка вважалася надсучасною для свого часу.
Низка руйнацій та перебудов Дубенського замку призвела до того, що поблизу його бастіонів збереглось лише одне приховане фланкуюче укріплення. Заввишки близько 7 м, воно мало ряд бійниць та невеликий прохід у рів з казематів. Історики припускають, що в теплу пору переважно фронтальний рів навряд можна було використати для штурму мурів, оскільки він був заповнений болотистою стоячою водою. Але ситуація змінювалась, коли вода замерзала.
«Збереження і дослідження цього укріплення, що нині триває, важливе, щоб у майбутньому в цілісному вигляді побачити та уявити, як працювала італійська бастіонна система Дубенського замку», – каже Юрій Пшеничний.
Як відомо, у 1492 році замок заснував Костянтин Острозький. Ця цитадель є однією з найстаріших в Україні, з нею пов'язана також історія родів Заславських, Сангушків, Любомирських. Цю фортецю на річці Іква ніхто й ніколи не зміг завоювати.
