За інформацією: Суспільне Полтава.
Науковці дослідили геноми стародавніх людей, рештки яких виявили під час розкопок на Більському городищі на Полтавщині. У результаті вдалося зібрати антропологічну колекцію із 28 зразків та дослідити як жили та чим харчувалися предки того періоду.
Про це Суспільному повідомив старший науковий співробітник музею археології Харківського національного університету імені Каразіна Станіслав Задніков.
За його інформацією, для досліджень відібрали зразки з решток 28 людей, які розкопали на Більському городищі. Їх знайшли різні дослідники як у курганах, так і на поселеннях протягом кількох десятків років.
Для досліджень відібрали зразки з решток 28 людей, які розкопали на Більському городищі на Полтавщині. надане Станіславом Задніковим
"Ми використали матеріали з розкопок експедиції Харківського університету під керівництвом Бориса Шрамка на могильнику Скоробір та Перещепине 1975-го та 1980-го роки. Також користувалися його матеріалами з розкопок Східного укріплення у 70-х – 80-х роках ХХ століття, коли були знайдені щелепи та черепи людей у культурному шарі поселення. Більша частина матеріалів походить з розкопок Ірини Шрамко на могильнику Скоробір 2013-2023 років", — розповів Станіслав Задніков.
Рештки знайшли різні дослідники як у курганах, так і на поселеннях протягом кількох десятків років. надане Станіславом Задніковим
Є також зразки з курганів, у яких були знайдені різні золоті прикраси, залізний меч із золотою обкладинкою руків’я. Ці поховання свідчать про заможність місцевого населення.
"Декілька зразків походить з розкопок Віталія Окатенка 2023 року на могильнику Скоробір. І всі ці зразки порівнюються з раніше дослідженими 45 зразками скіфської доби. Тобто, скіфи Більська вивчаються в контексті всього Північного Причорномор’я тих часів", — прокоментував Станіслав Задніков.
Науковцям вдалося зібрати антропологічну колекцію із 28 зразків та дослідити як жили та чим харчувалися предки того періоду. надане Станіславом Задніковим
Першим і найбільш відповідальним етапом роботи зі стародавніми зразками було виділення ДНК, оскільки вона була сильно пошкоджена і від неї залишаються лише короткі фрагменти, прокоментувала Суспільному наукова співробітниця групи стародавньої ДНК Інституту геноміки Тартурського університету в Естонії Ольга Утєвська.
Трапляються рештки різної якості, більшість із них сильно пошкоджені. надане Станіславом Задніковим
"Великою проблемою є те, що вона забруднена генетичним матеріалом інших істот — мікроорганізмів, рослин, гризунів і навіть самих вчених, що тримали біологічні рештки у руках. Виділення ДНК відбувалось у спеціально обладнаній лабораторії, так званій "Clean Room" в Інституті геноміки Тартуського національного університету. Потім ДНК секвенувалась, тобто встановлювалась послідовність її нуклеотидів. А далі йшов стандартний для давньої ДНК біоінформаційний аналіз, із встановленням можливих предкових компонентів геномів, з пошуком родичів. Нам вдалося ідентифікувати декілька пар батьки-діти, з порівнянням з іншими стародавніми групами і сучасними нащадками", — повідомила Ольга Утєвська.
Науковиці під час дослідження решток скіфського періоду. надане Станіславом Задніковим
За словами науковців, населення Більського городища виявилося генетично різноманітним.
"Ми фіксуємо суттєвий пласт місцевого населення, що має відношення до центрально-східної Європи і зберігає сліди ямної культури бронзової доби. До того ж у Більську виявляються геноми з Південно-Європейським генетичним компонентом, що вказує на міграцію населення з тих регіонів. Присутні індивіди зі східним генетичним профілем, характерним для південного Уралу і Прикаспійських степів. Все це разом свідчить про поліетнічність Більського городища та підтверджує археологічні висновки про його роль як великого центра — мегаполіса тих часів", — сказала Ольга Утєвська.
Харчові уподобання колишніх мешканців Більського городища досить своєрідні, але й і водночас характерні для того періоду.
Науковиці Лехті Сааг, Ольга Утєвська, Ірина Шрамко в Інституті геномікі Тартурського університету В Естонії. надане Станіславом Задніковим
"По-перше, високе вживання проса. Застосування проса як основної злакової культури є відомим фактом для Північного Причорномор’я — ця культура поширилася з Центральної Азії у степі Європи у III–II тисяч років до н. е. Просо було базовою їжею кочових племен. По-друге, у Більську ми спостерігаємо широкий спектр дієт — вживання білка у різних індивідів варіює від високого до низького, а серед злаків трапляються різні пропорції пшениці й проса. В інших археологічних локаціях такого різноманіття не спостерігається. Таким чином ми бачимо дієту кочовиків або дієту землеробів", — розповіла Ольга Утєвська.
Роботу над подібним дослідженням розпочали ще 2015-го. До проєкту долучилися різні археологи України. Загалом — 26 вчених. Відібрали понад 100 зразків з розкопок 34 археологічних пам’яток. Знахідки із Більського городища у такому напрямку досліджують із 2023 року.
