Колишній нападник збірної України Іван Гецко поділився своїми висновками за підсумками матчу відбору на ЧС-2026 Азербайджан — Україна (1:1).
Іван Гецко
— Ще в кінці матчу зловив себе на думці, що навіть у разі нашої перемоги задоволення від побаченого в Баку не було б. На жаль, доводиться констатувати, що гри у виконанні підопічних Сергія Реброва не було, як в поєдинку з топ-збірною — Францією, так і з аутсайдерами — азербайджанцями.
— Чим ви це можете пояснити?
— Щось незрозуміле коїться всередині нашої збірної. Здавалося б, у ній немає випадкових людей, у багатьох — мільйонні контракти, як кажуть, життя удалося. Але коли справа доходить до захисту спортивної честі України, то одне розчарування. Повторюю, мова йде як про легіонерів, так і про представників УПЛ, рівень якої дуже низький.
Склалося враження, що поразку від французів всі сприйняли спокійно, у суперника дійсно кожен гравець — «зірка». Але в протистоянні з азербайджанцями вже наші вважалися фаворитами, на жаль, тільки на папері. Тому що навіть коли вийшли вперед відразу після перерви, то замість того, щоб додати в інтенсивності, забити вдруге і зняти з порядку денного питання про переможця, чомусь знизили оберти, дозволивши господарям оговтатися.
Згоден, пропущений з пенальті гол — нещасний випадок, але і те, що ми не продемонстрували своїх «козирів», щоб схилити чашу ваг на свою сторону — факт.
— Після того, як рахунок став нічийним, ще залишалося достатньо часу, щоб вирвати перемогу.
— Ті гравці, які вийшли на заміну, не підсилили гру. Тому господарі за старання і отримали бонус у вигляді завойованого очка.
— Після чергової осічки у українців ще є шанси зайняти друге місце в групі і продовжити боротьбу за путівку у фінальну частину чемпіонату світу?
— Кажуть, що надія вмирає останньою, але ситуація для наших хлопців критична. Для початку в жовтні бажано в гостях перемогти ісландців. Якщо відверто, то з такою грою в таке слабо віриться.
Андрій Пісаренко