Фото: instagram.com/irinasoponaru Підпишіться на нас в Google додати зараз
Однією з причин звільнення зі студії Квартал 95 гумористка Ірина Сопонару назвала професійне вигорання. Артистка вирішила зосередитися в акторській сфері, зокрема спробувати свої сили знятися в кіно. Про це розповіла у своєму YouTube-шоу “Тільки між нами”.
— Мене питали: “Чого ти пішла? Щось сталося?” Кажу: “Нічого не сталося. Я просто вигоріла”. Я хотіла трошки щось змінити. Мені захотілося більшого, мені хочеться більше зніматися в кіно. До речі, цього року я вже знялася в одному фільмі, який вийде у грудні, “Святий Миколай”, — поділилася вона.
Коли почалося повномасштабне вторгнення акторка відчула, що її професія вже неактуальна. За її словами, тоді був важкий період, але саме підтримка глядачів допомогла повернути вірю в творчу професію.
— В якийсь момент я дуже сильно розчарувалася в професії. Думала, що це нікому не потрібно. Потім це змінилося, але коли бачиш вдячність глядачів, то це підкупає. Розумієш, що в такий страшний час людям треба прийти на виставу чи гумористичний проєкт, щоб хоч трохи відволіктися. Мені здається, ми робимо дуже гарну справу», — зізналася Сопонару.
Зйомки в повнометражному кіно допомогли їй визначитися з вектором роботи. І це наразі надихає її, щоб підкорити нові вершини.
— І коли я знялася у фільмі, ось я згадала це щось з довоєнного часу, знаєте, ось коли я бігла на зйомки, я прокидалася за дві години до того, як їхати, це встигала помедитувати, випити кави, поцілувати кота, приголубити чоловіка, все встигала. І я була така щаслива, бо мені здавалося, що я вже не відчуваю того кайфу від своєї роботи, що мені треба йти з професії, а виявляється, мені треба було взятися за новий проєкт. Я відчуваю такі класні емоції, це збудження від своєї роботи, — резюмувала вона.
Ірина Сопонару найбільшу впізнаваність здобула як зірка гумористичних проєктів “Жіночий Квартал”, “Ліга сміху” та скетчкому “Країна У”. Також знялася в повному метрі: “Тіні незабутих предків”, “Корпорат”, “Песики”, “Миколай та загублений світ”.
