11 серпня 2025 р. 27 0
етяна Зоць, директорка Прилуцького краєзнавчого музею: «Одна із сімейних таких затишних вулиць нашого міста, в центрі міста, це є вулиця, яка в минулому носила назву Ковальська».
Таємниці однієї з найстаріших вулиць нашого міста відкриваємо спільно з очільницею Прилуцького краєзнавчого музею Тетяною Зоць. Спокійна, комфортна та напрочуд тиха міська артерія пролягає паралельно Київській, у самому серці нашого міста. Довжина її шляху майже 900 метрів.
Історична магістраль прокладена більше 200 років тому. Саме тоді був затверджений генеральний план забудови Прилуцького краєзнавчого музею. До стратегічного документу також було внесено ярмаркову площу, адже з давніх-давен у нашому місті вирували жваві торги.
Тетяна Зоць: «Ми знаємо, що в місті відбувалося декілька ярмарків, зокрема, чотири найосновніших. Це був Сиропусний ярмарок, на Івана, на Воздвиження, Різдвяний ярмарок. Тобто в місто приїжджала велика кількість людей, які займалися торгівлею.
Приїжджали, до речі, з Російської імперії, з Тули. Приїжджали із Туреччини, везли муслін, шовк, а звідси везли віск, мед, сало, деревину. Привозили сюди худобу. Тобто в місті відбувалися великі, потужні ярмарки. Відбувалися і базари, але базар відбувався під цінами храму Різдва Пресвятої Богородиці, і цього було достатньо. А от для ярмарки була виділена окрема територія.
На початку ХІХ століття вулиця Ковальська безпосередньо вела до Ярмаркової площі, яка розташовувалась між сучасними вулицями Київської та Європейської. А свій початок торгівельний майдан брав від вулиці Миколи Леонтовича і тягнувся аж до міської артерії на честь Героїв Чорнобиля. Сьогодні ця велика територія забудована сучасною інфраструктурою.
Проте слід по собі Ярмаркова площа залишила. Адже назва вулиці Ковальської походить саме від ковальського ремесла, яке колись було невід’ємною частиною життя цього району.
Тетяна Зоць: «На Ярмарковій площі, звичайно, були різні торгівельні лавки. Хтось займався тканинами, хтось торгував хлібом, а хтось мав ремесло ковальства. Ми знаємо, що ще з часів Яреми Вишневецького у місті були цехи. І, зокрема, один із цехів – це був ковальський цех. Тобто, це початок-середина XVII століття. І ось ця вулиця, вона, власне, веде нас в напрямку колишньої Ярмаркової площі.
І саме на ту частину, на якій знаходилися ковалі, які виконували свої функції, покладені на них. Комусь підкувати, комусь навпаки поремонтувати. І, відповідно, вулиця отримала назву Ковальська».
За переписом 1900 року, на Ковальській налічувалося 45 володінь та 56 житлових будинків. З тих пір вулиця зберегла компактну щільну забудову. І з плином часу, у 1985 році, історичний шлях отримав нове ім’я – Героя Радянського Союзу. Вулиці присвоїли назву на честь Кузьми Савелійовича Гнідаша. Такою була радянська топонімічна політика. Та на зламі століть, разом із відновленням незалежності, Україна почала вириватися з ідеологічних обіймів минулого. Відновилась справедливість, ми повернули свою спадщину. У 2023 році вулиці повернуто її первісну назву – Ковальська.
