Петро Багрій — одна з найвпливовіших, найскандальніших і найстійкіших фігур українського фармбізнесу. Без медичної освіти, з дипломом інженера-механіка КПІ, він зумів збудувати справжню фармацевтичну імперію, основу якої складають компанії «Ганза», «Фармадіс», «Скай фарм», «Люм’єр Фарма», «Діатом» та «Укроптпостач». Багато з них — регулярні переможці державних тендерів, особливо на закупівлю ліків для тяжких хвороб — ВІЛ, туберкульозу, онкології.
Про це пише From-ua.
Ще з 90-х Багрій починав із бартерних схем, а згодом перейшов до монополізації держзакупівель.
Схема незмінна: десятки підконтрольних фірм, фіктивна конкуренція, використання офшорів і підставних осіб. Так у 2014 році група компаній Багрія отримала майже пів мільярда гривень із держбюджету — більше, ніж будь-який інший гравець ринку. А у 2024-му тільки одна «Діатом» отримала контрактів на 1,6 млрд грн.
Скандал за скандалом супроводжує його кар’єру. Журналісти, антикорупціонери, активісти десятиліттями фіксують махінації з простроченими ліками, змови на тендерах, постачання сумнівних препаратів у лікарні. Один із гучних кейсів — імпорт наркотичних анальгетиків латвійського виробництва «Калцекс», які місяцями лежали на складах без дотримання температурного режиму, але потім таки потрапили в обіг. До того ж, «Калцекс» — дочірня структура латвійського концерну «Гріндекс», що, попри війну, продовжує працювати на ринку росії.
Інший приклад — препарат «Дельтиба» для лікування туберкульозу. Постачається компанією «Р-Фарм», яку пов’язують із російським олігархом Олексієм Репіком. Препарат реєстрували в Україні з формальною країною-виробником «Німеччина», але вся логістика — з рф. Навіть після 24 лютого ці схеми не зупинились.
Але фармацевтика — не єдина арена Багрія. Через компанію «Кліар Енерджі» він активно освоює ринок зеленої енергетики — біогазові станції, тендери без конкуренції, полігони ТПВ. І тут також не обійшлося без політичних зв’язків: серед партнерів фігурує родич впливового Ігоря Кривецького («Пупса»).
COVID-19 став ще одним джекпотом: компанія «Діатом» отримала ексклюзивний доступ до постачання вакцин і перетворилась на посередника між виробником і державою. Закупівлі проходили через закриті процедури, альтернативні компанії відсікались судами.
Попри численні кримінальні справи, Петро Багрій залишається недоторканним. Жодного вироку, жодної реальної відповідальності. Навпаки — тендери виграються, обороти зростають, а прості українці й надалі платять за ліки утричі дорожче.
Це не просто бізнес. Це — хроніка системної хвороби, яка роз’їдає медичну сферу України зсередини.
І доки ці «фармацевтичні королі» залишаються безкарними, мільярди гривень бюджету будуть і далі працювати на їхній зиск — замість здоров’я пацієнтів.
