Коли вулиці наповнюються пахощами чебрецю, в будинках з’являються липове, осикове гілля та лепеха, а дівчата прикрашають волосся вінками з польових квітів – це означає, що настали Зелені свята. Їх ще називають Трійцею або П’ятидесятницею. Це одне з найколоритніших і найпоетичніших свят українського календарного циклу. У 2025 році Зелену неділю, центральний день святкувань, відзначатимуть 8 червня. У Ніжині та на всій Чернігівщині це свято зберігає свою автентичність, передаючи через покоління багатий спадок як християнських, так і дохристиянських обрядів.
Журналісти MYNIZHYN вирішили розкрити таємницю: чому Трійцю називають Зеленими святами? Вони дослідили історію, традиції та символіку цього унікального свята, щоб зрозуміти, як поєдналися давні вірування з християнською духовністю і чому саме зелень – трави, квіти та гілля – стали його невід’ємною ознакою.
Трійцю називають Зеленими святами не випадково. Ще в язичницькі часи наші пращури вшановували силу весняного розквіту, зелену природу, духів предків та міфічних істот, які, за народними віруваннями, саме в цей період оживали. У римлян у червні існувало свято розалій – прикрашання трояндами могил предків. Через Балкани ця традиція поширилася серед слов’ян, поєднавшись із власними уявленнями про шанування душ померлих. Із приходом християнства давні обряди не зникли – їх гармонійно об’єднали зі святом П’ятидесятниці, коли Дух Святий зійшов на апостолів. Так і виникли Зелені свята – синтез віри, природи та пам’яті.
Фото: Напередодні Трійці. Гравюра Ю. Шюблера з картини І.Їжакевича. 1888 р.
