Щойно у Daily Mail з’явилася стаття, де штучний інтелект проаналізував головних кандидатів на престол святого Петра. Алгоритм звів докупи дані про вік, країну походження, досвід і букмекерські ставки. Прогноз вийшов вражаючий, хоча й трохи механічний. Адже вибори Папи – це не конкурс харизми й точно не шоу рейтингів. Це момент, коли 135 кардиналів з усього світу замикають за собою двері Сикстинської капели, лишаючи за порогом мікрофони і телекамери. Усе, що лишається, – це мовчання, молитва, відповідальність і віра, що не людський розрахунок, а Дух Святий веде Церкву, коли вона має обрати нового єпископа Риму.
Права на участь у конклаві мають лише ті кардинали, кому ще не виповнилося 80 років. Таких нині – 135. Серед них є представники всіх континентів, різних обрядів і традицій. Всі вони рівні: Папу обирають не президенти конференцій, не «відомі імена», а брати в спільному служінні.
Імена фаворитів, як завжди, обертаються в інформаційному колі: це італійці, африканці, південноамериканці. Хтось має великий дипломатичний досвід, хтось очолює могутні єпархії, хтось відомий у медіа. Але з історії ми знаємо: багато пап приходили не зі списків, а з несподіванки. Людина тиха, мовчазна, і раптом: Habemus Papam!, і весь світ відкриває нове ім’я.
Серед цих 135 є також українець: кардинал Микола Бичок, 45-річний єпископ Української Греко-Католицької Церкви в Австралії. Торік Папа Франциск зробив його наймолодшим кардиналом у Колегії. Кардинал Микола Бичок зростав у Тернополі, вступив до Чину редемптористів, служив на Сході України, в Росії, у США. З 2020 року очолює єпархію УГКЦ у Мельбурні, яка обіймає не лише Австралію, а й Океанію. За ці роки він став голосом України серед англомовного світу. Не випадково його призначили до Дикастерії з питань культури й освіти. А нещодавно він зустрівся з Патріархом Єрусалиму, представляючи не лише свою Церкву, а й східний католицизм як такий.
А що таке східний католицизм? Часто може здаватися, що «католики» – це насамперед римо-католики. Але Католицька Церква – це сім’я 24 автономних Церков, серед яких Римо-католицька Церква – лише одна з лише з дварцяти чотирьох. Інші – це так звані Східні Католицькі Церкви, які мають свої літургії, свій канонічний устрій і свою духовну традицію. Але всі вони перебувають в єдності з Римом. Найбільшою серед них є Українська Греко-Католицька Церква.
Цікаво, що це не перший раз, коли українця розглядають як потенційного Папу. У 2005 році в переліках серйозних кандидатів на понтифікат фігурував Блаженніший Любомир Гузар. Його називали одним із «папабілі» – тобто реальних претендентів на Святий Престол. Він мав богословську вагу, міжнародну повагу й унікальну постать свідка віри.
Чи може кардинал Бичок бути обраний Папою?
Владика Микола Бичок, кардинал Католицької Церкви. Фото УГКЦ
Номінально для цього немає жодних перешкод. Він – кардинал, виборець і католик. Якби його ім’я прозвучало з балкону – це була б сенсація, але точно не абсурд.
Ймовірність обрання невелика, але сама його присутність у конклаві є промовистим знаком того, що голос українських християн звучатиме в дискусіях про майбутнє Церкви.
Конклав – це завжди момент надії. Не обов’язково, щоби Папа був «наш». Достатньо, щоб він був пастирем для цього світу, у якому війна, несправедливість і розгубленість вимагають не медійної зірки, а людини молитви, мужності й правди.
Титульне фото Marika Iaccarino/Unsplash
