За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Зі слів Надії, хата горіла о пів на шосту ранку, коли всі люди ще спали, січень-2026 року. Суспільне Хмельницький
Разом з пожежниками рятували палаючий будинок і односельці — носили відрами воду, розповів телефоном староста Михиринецького старостинського округу Теофіпольської селищної ради Оксана Рева.
"Я одразу подзвонила в селищну раду, розповіла ситуацію і вони мені на електронну адресу скинули пакет документів, які треба зібрати, щоб отримати грошову допомогу. Вже акт з пожежної частини забрали, довідки про доходи в Пенсійному фонді взяли, довідку про склад сім’ї зробили. Залишилося мені почекати, коли вони приїдуть, тому що потрібен їхній паспорт, реквізити банку і свідоцтво про одруження. Сказали в селищній раді, що як тільки принесемо пакет документів, на другий день одразу прийдуть кошти".
Під час пожежі у хаті згоріло все, січень-2026 року. Суспільне Хмельницький
Зі слів Надії Королюк, найбільше шкодує, що погоріло те, чому приділяла вільний час.
"Вишивала довго. 20 подушок шкода — вишивала все життя. 47 років в невістках і вишиваю. Одяг, фотографії — все вогонь забрав. Тримаємося, головне, щоб наш син повернувся, а те все нажите. Ми ще молоді, не старі, по 68 років нам".
Син Надії та Василя — військовий. Майже три роки тому зник на Донецькому напрямку.
"Ніяких звісток. Їх було 39 людей, так і про них нема нічого. Але ми чекаємо, надіємося, що вони живі".
Наразі, після повернення з курсу реабілітації чоловіка, батьки безвісти зниклого воїна планують пожити у родичів. Що робитимуть далі — не знають.
