“За ними стоїть надійний тил”: як волонтерка з Полтавщини на кріслі колісному допомагає ЗСУ

За інформацією: Суспільне Полтава.

Волонтерка Анастасія Якименко 2025 року власними силами зібрала понад мільйон гривень на потреби ЗСУ. Майже 15 років Анастасія пересувається на кріслі колісному. Жінка організовує благодійні заходи та концерти на підтримку Сил оборони. Волонтерка залучила до допомоги місцевий бізнес, школи та майже всю родину.

Про це жінка розповіла Суспільному.

"Це 78-ма. Зараз ми йому повідомимо гарні новини, що ми будемо працювати і зігріємо багато хлопців. Так, бажаю міцного, Вова. Будемо працювати. Вже зібрали людей, замовили парафін, тому на зв'язочку. Як будуть свічки готові, я відпишуся і ти "плюсони", що у вас все там добре", — поділилася волонтерка Анастасія Якименко.

Волонтерка Анастасія Якименко. Суспільне Полтава

Волонтерка із Гребінки за рік зібрала понад мільйон гривень на потреби Сил оборони. Більшість запитів жінка приймає від військових зі своєї громади.

Волонтерка Анастасія Якименко на робочому місці. Суспільне Полтава

"На початку повномасштабного вторгнення я просто була звичайною небайдужою українкою, яка донатила на інші збори. В той час я ще працювала в IT-компанії і мала таку фінансову можливість. Але мій батько 25 лютого пішов добровольцем на фронт і так трапилося, що в жовтні він звернувся до мене за допомогою і тоді я відкрила свій перший збір. Ми зібрали десь 200 з чимось тисяч. Ми придбали для нього автівку і багато необхідних речей саме для його бригади", — розповіла Анастасія Якименко.

Подяки волонтерки Анастасії Якименко від бригад ЗСУ за допомогу. Суспільне Полтава

За словами Анастасії, більшість запитів нині на зарядні станції, генератори, прилади нічного бачення.

"Купували все, що тільки можна. Був придбаний пікап для 43-ї ОМБР. Багато зарядних станцій, генератори, EcoFlow, прилади нічного бачення. Медицина для бойових медиків, також на Донецький напрямок. Звичайно, смаколики, якщо хлопці інколи це просять, передаємо з дитячими малюночками, щоб вони відчули, що за ними стоїть надійний тил. І їх підтримують, і звичайно вірять і дякують", — зазначила волонтерка.

Волонтерка Анастасія Якименко та її подяки від бригад ЗСУ. Суспільне Полтава

Майже 15 років жінка пересувається на кріслі колісному. Кілька разів на рік разом із родиною, знайомими та друзями організовує благодійні заходи на підтримку захисників.

Подарені прапори Анастасії з підписами військових. Суспільне Полтава

"Особисто моя війна почалася 2011 року, коли моє життя розділилося на до і після. Я отримала травму шийного хребта, це компресійний перелом. Звичайно, я розумію, якби я ходила, то я, мабуть, взагалі звернула гори. А з моїм характером я, мабуть, була б на фронті. Не знаю, чим би я там була корисною, але б я була саме там. Всі мої близькі, друзі підтримують, мої родичі.Позитивно ставляться, бо навколо мене згуртовуються люди, які хочуть, щоб ця війна якнайшвидше закінчилася".

Подарений шеврон Анастасії від військових. Суспільне Полтава

Поза волонтерством, Анастасія займається музикою та малює. Має мрію видати свою першу книжку з дитячими казками, ілюстрації до яких малює також сама.

"В моєму житті волонтерство — це місія, це віра. І це, мабуть, наш український генетичний код допомагати своїм і підтримувати своїх", — додала Анастасія Якименко.

Новини України