
«Північні Торфовища» – найбільший заказник на території Львівської громади – 525 га. Напрацьовуємо стратегію розвитку території на 5 і 20 років, із дорожньою картою допомагають фахівці. Вдалося залучити грантові кошти європейських фондів. Із цим допомогла Асоціація «Львівська агломерація».
Екологи кажуть: природа за нас, бо навіть бобри повернулись на територію теперішнього заказника. А це свідчення того, що маємо всі шанси не лише зберегти, а й покращити тут екологічну ситуацію.
Щороку в межах нашої громади створюємо об’єкти природно-заповідного фонду. Бо збереження зелених зон – важливий для нас пріоритет. Та природа не має кордонів. І, очевидно, що такі зелені коридори не закінчуються межами однієї конкретної громади.
Насправді надзвичайно важливо зберегти зелений пояс навколо Львова. Бо інакше ми всі з вами задихнемося в місті. Постраждають і, відверто кажучи, вже страждають навколишні громади – у багатьох селах уже зникає вода у криницях. Це все моменти одного процесу – зміни клімату.
На жаль, досі побутує думка серед людей, що болота і торфовища – це щось таке, що треба осушити. Це стереотипи з радянських часів. Насправді ж торфовища виконують важливу “кліматичну” функцію: вони затримують вуглець, акумулюють воду, коли її забагато, і зволожують повітря під час посух. А ще є домівкою для численних видів рослин і тварин, і чудовою локацією для екотуризму й навчання.


Цього літа ми створили ландшафтний заказник «Північні Торфовища». Це буде найбільший об’єкт природно-заповідного фонду в межах громади, розташований за межами сіл Дубляни, Гряда, Ситихів і Малі Підліски. Але він також простягнувся на території Мурованської, Куликівської, Новояричівської громад. Тому було б добре, якби й ці громади надали цій унікальній території відповідного захисного статусу.
Зараз на території заказника тривають активні наукові дослідження. Це потрібно, щоб знати статус-кво. Територія унікальна, тому треба обережно з наступними кроками. Але вже фахівці констатують: забруднення річок подекуди перетворили торфовища на стічні канави.
На ґрунтовні дослідження маємо фінансовий ресурс – завдяки асоціації «Львівська агломерація», їм вдалося залучити грантові кошти. І це добре, бо ж мова, повторюся не лише про Львівську, а й три інші сусідні громади.
Отож, почнемо зі стратегії та бачення розвитку цих територій. А також – покрокової дорожньої карти. Але мета одна – збереження унікальної екосистеми з болотами, луками та водоймами.
Оригінал
