За інформацією: Суспільне Чернігів.
Марія Волік. ФОТО: Суспільне Чернігів
З 14 років Марія Волік відчула потяг до творчості. У цей час працювала у лісгоспі та багато часу проводила наодинці з природою, де і черпала натхнення.
"Заробила скільки там копійок, а в магазині стружки були, і я взяла стружок купила і почала сама собі робити, і зробила квіточок. В нас був базар коло церкви і я винесла на базар, і мені одна жінка дала руб за 10 квіточок".
Творчості жінка не покинула і коли влаштувалася на першу, і єдину, роботу – була прибиральницею у місцевій школі.
Вишивані рушники та подушки у хаті Марії Волік. ФОТО: Суспільне Чернігів
Вільний від справ час, найчастіше вночі, вона присвячувала рукоділлю: сама розробляла схеми для вишивок у різних техніках, на власний лад кроїла та шила повсякденний та святковий одяг. Нині у будинку Марії Волік – все у вишитих та паперових квітах.
"Все пошите моїми руками. Мені ніхто не допомагав. Може, мені Господь дав такий талант, що я все робила своїми руками. Все! Немає на білому світі жіночої роботи, якої я не вмію робити. Чи не вміла: і прясти, і ткати, і начиння в’язати, і набирати, і снувати. Мене питають: "Що ти не вмієш робити?" Кажу: "Те, що не хочу""
Вишивані рушники у хаті Марії Волік. ФОТО: Суспільне Чернігів
А ще пані Марія на власний манір робила весільні вінки із воску та паперу. Перший такий зробила ляльці та поступово вдосконалила методику.
Розказує, що приловчилася обкручувати дріт так, щоб його не було видно. Потім розтоплювала віск або парафін і поступово (до 20 разів) вмочувала в нього обкручений дріт, щоб сформувати брунечку. Першою, каже, ставить квіточку і листочок з дужечкою, потім – бруньки.
У вінках Марії Волік справляли весілля мало не всі жінки Антонівки.
"Він, як іде молода, дак трясеться все на голові. А ще вішали стьожки. Ще робилася кибалкаТрадиційний український жіночий головний убір у вигляді високої пов'язки на голові, з двома довгими кінцями, які спадали на спину."
Вінок, якому приблизно 45 років. ФОТО: Суспільне Чернігів
Зі слів, Марії Волік, розмір вінка залежав від уподобань молодої. Крім вінка на замовлення могла пошити все, що потрібно для весілля.
Жінка має трьох синів, тому мистецтво робити вінки із воску та паперу передала лише учениці з села Линовиця на Прилуччині.
Читати ще
Читати ще Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю “Антонівчанка” з Прилуччини
Читати ще Вишивала під вибухами: чернігівська майстриня під час бойових дій не переставала працювати
Читати ще Козаки, вікінги, індіанці та персонажі кінематографа: на Чернігівщині майстриня створила колекцію ляльок
